< Пәнд-несиһәтләр 29 >

1 Қайта-қайта әйиплинип туруп йәнә бойни қаттиқлиқ қилған киши, Туюқсиздин давалиғусиз янҗилар.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 Һәққанийлар гүлләнсә, пухралири шатлинар, Қәбиһләр һоқуқ тутса пухра налә-пәряд көтирәр.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 Даналиқни сөйгән оғул атисини хуш қилар; Бирақ паһишиләргә һәмраһ болған униң мал-мүлкини бузуп-чачар.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 Падиша адаләт билән жутини тинич қилар; Бирақ баҗ-селиқ салған болса, уни вәйран қилар.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 Өз йеқиниға хушамәт қилған киши, Униң путлириға тор тәйярлап қойғандур.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 Рәзил адәмниң гунайи өзигә қапқан ясап қурар; Бирақ һәққаний киши нахшилар билән шатлинар.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 Һәққаний киши мискинниң дәвасиға көңүл бөлүр; Бирақ яманлар болса бу ишни чүшәнмәс.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 Һакавур кишиләр шәһәрни қутритип давалғутар; Бирақ ақиланиләр аччиқ ғәзәпләрни яндурар.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 Дана киши ахмақ билән дәвалашса, Ахмақ һүрпийиду яки күлиду, нәтиҗиси һаман течлиқ болмас.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 Қанхорлар пак-диянәтликләргә нәпрәтлинәр; Дурусларниң җенини болса, улар қәстләр.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 Ахмақ һәрдайим ичидики һәммини ашкарә қилар; Бирақ дана өзини бесивалар.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 Һөкүмдар ялған сөзләргә қулақ салса, Униң барлиқ хизмәткарлири яман үгәнмәй қалмас.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 Гадай билән уни әзгүчи киши бир зиминда яшар; Һәр иккисиниң көзини нурландурғучи Пәрвәрдигардур.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 Йоқсулларни диянәт билән сориған падишаниң болса, Тәхти мәңгүгә мәһкәм турар.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 Таяқ билән тәнбиһ-несиһәт балиларға даналиқ йәткүзәр; Бирақ өз мәйлигә қоюп берилгән бала анисини хиҗаләткә қалдурар.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 Яманлар гүллинип кәтсә, наһәқлик көпийәр; Лекин һәққанийлар уларниң жиқилғинини көрәр.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Оғлуңни тәрбәлисәң, у сени арам тапқузар; У көңлүңни сөйүндүрәр.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 [Пәрвәрдигарниң] вәһийси болмиған әлниң пухралири йолдин чиқип башпанаһсиз қалар; Лекин Тәврат-қануниға әмәл қилидиған киши бәхитликтур.
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 Қулни сөз биләнла түзәткили болмас; У сөзүңни чүшәнгән болсиму, етивар қилмас.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 Ағзини басалмайдиған кишини көргәнму? Униңдин үмүт күткәндин, ахмақтин үмүт күтүш әвзәлдур.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 Кимки өз қулини кичигидин тартип өз мәйлигә қоюп бәрсә, Күнләрниң биридә униң бешиға чиқар.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 Териккәк киши җедәл-маҗира қозғап турар; Асан аччиқлинидиған кишиниң гуналири көптур.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 Мәғрурлуқ кишини пәс қилар, Бирақ кәмтәрлик кишини һөрмәткә ериштүрәр.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 Оғри билән шерик болған киши өз җениға дүшмәндур; У сорақчиниң [гува беришкә] агаһландурушини аңлисиму, лекин раст гәп қилишқа петиналмас.
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 Инсан балисидин қорқуш адәмни қапқанқа чүшүриду; Бирақ кимки Пәрвәрдигарға таянған болса, у бехәтәр көтириләр.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 Көп кишиләр һөкүмдардин илтипат издәп жүрәр; Бирақ адәмниң һәқ-рисқи пәқәт Пәрвәрдигарниңла қолидидур.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 Наһәқләр һәққанийларға жиркиничликтур; Дурус йолда маңған кишиләр яманларға жиркиничликтур.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.

< Пәнд-несиһәтләр 29 >