Пәнд-несиһәтләр 23
1 Катта әрбаб билән һәмдәстихан болсаң, Алдиңдики ким екәнлигини убдан ойлан.
Cuando te sientes a comer con un gobernante, ten cuidado con lo que te sirven,
2 Иштийиң яман болса, Гелиңға пичақ тәңләп турғандәк өзүңни тарт.
y ponte límites si tienes mucha hambre.
3 Униң назу-немәтлирини тама қилма, Улар адәм алдайдиған тамақлардур.
No seas glotón en sus finos banquetes, porque lo ofrecen con motivaciones engañosas.
4 Бай болимән дәп өзүңни упратма; Өзүңниң зеһниңни бу ишқа қаратма.
No te desgastes tratando de volverte rico. ¡Sé sabio y no te afanes en ello!
5 [Байлиқларға] көз тикишиң биләнла, улар йоқ болиду; Пул-мал дәрвәқә өзигә қанат ясап, Худди бүркүттәк асманға учуп кетәр.
La riqueza desaparece en un abrir y cerrar de ojos, abriendo repentinamente alas, y volando al cielo como el águila.
6 Ач көзниң ненини йемә, Униң есил назу-немәтлирини тама қилма;
No aceptes ir a comer con personas mezquinas, ni codicies sus finos banquetes,
7 Чүнки униң көңли қандақ болғандәк, өзиму шундақ. У ағзида: — Қени, алсила, ичсилә! — десиму, Бирақ көңлидә сени ойлиғини йоқ.
porque tal como son sus pensamientos, así son ellos. Ellos dicen: “¡Ven, come y bebe!” Pero en sus mentes no tienen ningún interés en ti.
8 Йегән бир жутум таамниму қусуветисән, Униңға қилған чирайлиқ сөзлириңму бекарға кәткән болиду.
Vomitarás cada pedazo que hayas comido, y las palabras de aprecio se habrán consumido.
9 Ахмаққа йол көрситип салма, Чүнки у әқил сөзлириңни көзгә илмас.
No hables con los tontos porque ellos se burlarán de tus palabras sabias.
10 Қедимдә бекиткән йәрниң пасил ташлирини йөткимә, Житимларниң етизлириғиму аяқ басма;
No muevas las fronteras antiguas, y no invadas los campos que pertenecen a huérfanos,
11 Чүнки уларниң Һәмҗәмәт-Қутқузғучиси интайин күчлүктур; У Өзи улар үчүн үстүңдин дәва қилар.
porque su Protector es poderoso y él peleará su caso contra ti.
12 Несиһәткә көңүл қой, Илим-билимләргә қулақ сал.
Enfoca tu mente en la instrucción; escucha las palabras de conocimiento.
13 Балаңға тәрбийә бериштин еринмә; Әгәр таяқ билән урсаң, у өлүп кәтмәйду;
No evites disciplinar a tus hijos, pues un golpe no los matará.
Si corriges con castigo físico a tu hijo, lo salvarás de la muerte. (Sheol h7585)
15 И оғлум, дана болсаң, Мениң қәлбим қанчә хуш болар еди!
Hijo mío, si piensas con sabiduría me harás feliz;
16 Ағзиңда орунлуқ сөзләр болса, ич-ичимдин шатлинимән.
Me deleitaré cuando hables con rectitud.
17 Гуна садир қилғучиларға рәшк қилма, Һәрдайим Пәрвәрдигардин әймиништә турғин;
No mires a los pecadores con envidia, sino recuerda siempre honrar al Señor,
18 Шундақ қилғиниңда җәзмән көридиған яхши күнүң болиду, Арзу-үмүтүң бекарға кәтмәс.
porque ciertamente hay un futuro para ti, y tu esperanza no será destruida.
19 И оғлум, сөзүмгә қулақ селип дана бол, Қәлбиңни [Худаниң] йолиға башлиғин.
Presta atención, hijo mío, y sé sabio. Asegúrate de enfocar tu mente en seguir el camino recto.
20 Мәйхорларға арилашма, Нәпси яман гөшхорлар билән барди-кәлди қилма;
No te juntes con los que beben mucho vino, o con los que se sacian de carne.
21 Чүнки һарақкәш билән нәпси яман ахирида йоқсуллуқта қалар, Ғәпләт уйқисиға патқанларға җәндә кийимни кийгүзәр.
Porque los que se emborrachan y comen de más, pierden todo lo que tienen; y pasan el tiempo adormilados, por lo cual solo les quedan trapos para vestir.
22 Сени тапқан атаңниң сөзини аңла, Анаң қериғанда униңға һөрмәтсизлик қилма.
Presta atención a tu padre, y no rechaces a tu madre cuando sea vieja.
23 Һәқиқәтни сетивал, Уни һәргиз сетивәтмә. Даналиқ, тәрбийә вә йорутулушниму ал.
Invierte en tener la verdad y no la vendas. Invierte en la sabiduría, la instrucción y la inteligencia.
24 Һәққаний балиниң атиси чоң хошаллиқ тапар; Дана оғулни тапқан атиси униңдин хурсән болар.
Los hijos que hacen el bien alegran a sus padres; un hijo sabio trae alegría a su padre.
25 Ата-анаңни сөйүндүрүп, Сени туққан анаңни хуш қил.
Haz que tu padre y tu madre se alegren; trae alegría a la que te parió.
26 И оғлум, қәлбиңни маңа тапшур; Көзлириңму һаятлиқ йоллиримға тикилсун!
Hijo mío, dame toda tu atención, y sigue mi ejemplo con alegría.
27 Чүнки паһишә аял чоңқур оридур, Бузуқ ят аял тар зиндандур;
Una prostituta es como quedar atrapado en un foso. La mujer inmoral es como quedar atrapado en un pozo estrecho.
28 Улар қарақчидәк мөкүвелип, Инсанийәт арисидики вапасизларни көпәйтәр.
Tal como un ladrón, ella se recuesta para esperar y agarrar a los hombres por sorpresa, para que sean infieles a sus mujeres.
29 Кимдә азап бар? Кимдә дәрд-әләм? Ким җедәл ичидә қалар? Ким налә-пәряд көтирәр? Ким сәвәпсиз ярилинар? Кимниң көзи қизирип кетәр?
¿Quién estará en problemas? ¿Quién sufrirá dolor? ¿Quién estará en discusión? ¿Quién se quejará? ¿Quién saldrá lastimado sin razón alguna? ¿Quién tendrá los ojos enrojecidos?
30 Дәл шарап үстидә узун олтарған, Әбҗәш шараптин тетишқа алдириған мәйхорлар!
Los que pasan mucho tiempo bebiendo vino, los que siempre están probando un nuevo cóctel.
31 Шарапниң әҗайип қизиллиғиға, униң җамдики җулалиғиға, Кишиниң гелидин шундақ силиқ өткәнлигигә мәптун болуп қалма!
No dejes que la apariencia del vino te tiente, ya sea por su color rojo o por sus burbujas en la copa, o por la suavidad con que se asienta.
32 Ахирида у зәһәрлик иландәк чеқивалиду, Оқ иландәк нәштирини санҗийду.
Al final morderá como una serpiente, y te causará dolor como víbora.
33 Көз алдиңда ғәлитә мәнзириләр көрүниду, Ағзиңдин қалаймиқан сөзләр чиқиду.
Alucinarás, verás cosas extrañas, y tu mente confundida te hará decir toda clase de locuras.
34 Худди деңиз-океанларда ләйләп қалғандәк, Йәлкәнлик кеминиң мома яғичи үстидә ятқандәк болисән.
Te tropezarás como si rodaras por el océano. Serás sacudido como quien se recuesta en el mástil de una embarcación, diciendo:
35 Сән чоқум: — Бириси мени урди, лекин мән яриланмидим! Бириси мени таяқ билән урди, бирақ ағриғини сәзмидим!» — дәйсән. Бирақ сән йәнә: «Һошумға кәлсәмла, мән йәнила шарапни издәймән! — дәйсән.
“La gente me golpeó, pero no me dolió; me dieron azotes, pero no sentí nada. Ahora debo levantarme porque necesito otro trago”.
