Пәнд-несиһәтләр 16
1 Көңүлдики нийәтләр инсанға тәвәдур; Бирақ тилниң җавави Пәрвәрдигарниң илкидидур.
W człowieku są zamysły serca, ale odpowiedź języka jest od PANA.
2 Инсан өзиниң һәммә қилған ишини пак дәп биләр; Лекин қәлбдики нийәтләрни Пәрвәрдигар таразиға селип тартип көрәр.
Wszystkie drogi człowieka są czyste w jego oczach, ale PAN waży duchy.
3 Нийәт қилған ишлириңни Пәрвәрдигарға тапшурғин, Шундақ қилғанда планлириң пишип чиқар.
Powierz PANU swe dzieła, a twoje zamysły będą utwierdzone.
4 Пәрвәрдигар барлиқ мәвҗудийәтниң һәр бирини мәлум мәхсәт билән апиридә қилған; Һәтта яманларниму балаю-апәт күни үчүн яратқандур.
PAN uczynił wszystko dla samego siebie, nawet niegodziwego na dzień zła.
5 Тәкәббурлуққа толған көңүлләрниң һәр бири Пәрвәрдигарға жиркиничликтур; Қол тутушуп бирләшсиму, җазасиз қалмас.
Każdy, który jest wyniosłego serca, budzi odrazę w PANU; choć weźmie innych do pomocy, nie uniknie kary.
6 Муһәббәт-шәпқәт вә һәқиқәт билән гуналар кафарәт қилинип йепилар; Пәрвәрдигардин әйминиш адәмләрни яманлиқтин халий қилар.
Dzięki miłosierdziu i prawdzie oczyszcza się nieprawość, a w bojaźni PANA oddalamy się od zła.
7 Адәмниң ишлири Пәрвәрдигарни хурсән қилса, У һәтта дүшмәнлириниму униң билән енақлаштурар.
Gdy drogi człowieka podobają się PANU, to godzi z nim nawet jego nieprzyjaciół.
8 Һалал алған аз, Һарам алған көптин әвзәлдур.
Lepiej mieć mało ze sprawiedliwością niż wiele dochodów nieprawnych.
9 Инсан көңлидә өз йолини тохтитар; Амма қәдәмлирини тоғрилайдиған Пәрвәрдигардур.
Serce człowieka obmyśla swe drogi, ale PAN kieruje jego krokami.
10 Һәтта падишаниң ләвлиригә қаритип әпсун оқулсиму, Униң ағзи тоғра һөкүмдин чәтнимәс.
Wyrok Boży [jest] na wargach króla; jego usta nie błądzą w sądzie.
11 Адил тараза-мизанлар Пәрвәрдигарға хастур; Тараза ташлириниң һәммисини У ясиғандур.
Sprawiedliwa waga i szale [należą do] PANA i wszystkie odważniki w worku są jego dziełem.
12 Падиша рәзиллик қилса жиркиничликтур, Чүнки тәхт һәққанийәт биләнла мәһкәм турар.
Popełnienie niegodziwości budzi odrazę w królach, bo sprawiedliwością tron jest umocniony.
13 Һәққаний сөзлигән ләвләр падишаларниң хурсәнлигидур; Улар дурус сөзлигүчиләрни яхши көрәр.
Wargi sprawiedliwe są rozkoszą królów, kochają oni tego, który mówi to, co słuszne.
14 Падишаһниң қәһри гоя өлүмниң әлчисидур; Бирақ дана киши [униң ғәзивини] тиничландурар.
Gniew króla jest posłańcem śmierci, ale mądry człowiek przebłaga go.
15 Падишаһниң чирайиниң нури кишигә җан киргүзәр; Униң шәпқити вақтида яққан «кейинки ямғур»дур.
W jasności twarzy króla [jest] życie, a jego przychylność jest jak obłok z późnym deszczem.
16 Даналиқ елиш алтун елиштин нәқәдәр әвзәлдур; Йорутулушни таллаш күмүчни таллаштин шунчә үстүндур!
O wiele lepiej jest nabyć mądrość niż złoto; a nabyć rozum lepiej niż srebro.
17 Дурус адәмниң егиз көтирилгән йоли яманлиқтин айрилиштур; Өз йолиға еһтият қилған киши җенини сақлап қалар.
Droga prawych [to] odstąpić od zła; kto strzeże swojej drogi, strzeże swej duszy.
18 Мәғрурлуқ һалак болуштин авал келәр, Тәкәббурлуқ жиқилиштин авал келәр.
Pycha poprzedza zgubę, a wyniosły duch – upadek.
19 Кәмтәр болуп мискинләр билән барди-кәлдидә болуш, Тәкәббурлар билән һарам мал бөлүшкәндин әвзәлдур.
Lepiej być uniżonego ducha z pokornymi, niż dzielić łup z pysznymi.
20 Кимки ишни пәм-парасәт билән қилса пайда тапар; Пәрвәрдигарға таянған болса, бәхит-саадәт көрәр.
Kto zważa na słowo, znajdzie dobro, a kto ufa PANU, [jest] błogosławiony.
21 Көңли дана киши сәгәк атилар; Йеқимлиқ сөзләр адәмләрниң билимини ашурар.
Kto [jest] mądrego serca, zwie się rozumnym, a słodycz warg pomnaża wiedzę.
22 Пәм-парасәт өзигә егә болғанларға һаятлиқниң булиқидур; Әқилсизләргә тәлим бәрмәкниң өзи әқилсизликтур.
Rozum [jest] zdrojem życia dla tych, którzy go mają, a pouczenie głupich jest głupotą.
23 Ақиланә кишиниң қәлби ағзидин әқил чиқирар; Униң ләвзигә билимни зиядә қилар.
Serce mądrego czyni jego usta roztropnymi i dodaje nauki jego wargom.
24 Йеқимлиқ сөзләр гоя һәсәлдур; Көңүлләрни хуш қилип тәнгә давадур.
Miłe słowa są [jak] plaster miodu, słodycz dla duszy i lekarstwo dla kości.
25 Адәм балисиға тоғридәк көрүнидиған бир йол бар, Лекин ақивити һалакәткә баридиған йоллардур.
Jest droga, która [wydaje się] człowiekowi słuszna, ale jej końcem jest droga do śmierci.
26 Ишлигүчиниң иштийи уни ишқа салар; Униң қарни униңға һайдакчилик қилар.
Robotnik pracuje dla siebie, bo usta pobudzają go [do tego].
27 Муттәһәм киши яман гәпни колап жүрәр; Униң ләвлири лавулдап турған отқа охшар.
Człowiek nikczemny wykopuje zło, a na jego wargach jakby ogień płonący.
28 Әгир адәм җедәл-маҗира туғдурғучидур; Ғәйвәтчи йеқин достларни айриветәр.
Człowiek przewrotny rozsiewa spory, a plotkarz rozdziela przyjaciół.
29 Зораван киши йеқин адимини аздурар; Уни яман йолға башлап кирәр.
Człowiek gwałtowny zwabia swego bliźniego i wprowadza go na drogę niedobrą.
30 Көзини жумувалған киши яман нийәтни ойлар; Левини чишлигән киши яманлиққа тәйярдур.
Mruga swymi oczami, by knuć podstępy; rusza wargami i popełnia zło.
31 Һәққанийәт йолида ақарған чач, Адәмниң шөһрәт таҗидур.
Siwa głowa [jest] koroną chwały, zdobywa się ją na drodze sprawiedliwości.
32 Асан аччиқлимайдиған киши палвандин әвзәлдур; Өзини тутувалған шәһәр алғандинму үстүндур.
Lepszy jest nieskory do gniewu niż mocarz, a kto panuje nad swym duchem, [jest lepszy] niż ten, kto zdobywa miasto.
33 Чәк етәккә ташланғини билән, Лекин нәтиҗиси пүтүнләй Пәрвәрдигардиндур.
Losy wrzuca się w zanadrze, ale całe rozstrzygnięcie ich zależy od PANA.
