< Пәнд-несиһәтләр 15 >

1 Мулайим җавап ғәзәпни басар; Қопал сөз аччиқни қозғар.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 Ақиланиләрниң тили билимни җари қилар; Ахмақниң ағзи қуруқ гәп төкәр.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 Пәрвәрдигарниң көзи һәр йәрдә жүрәр; Яхши-яманларни көрүп турар.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 Шипа йәткүзгүчи тил худди бир «һаятлиқ дәриғи»дур; Тили әгирлик кишиниң роһини сундурар.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 Ахмақ атисиниң тәрбийисигә писәнт қилмас; Лекин атисиниң тәнбиһигә қулақ салған зерәк болар.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 Һәққанийниң өйидә гөһәрләр көптур; Бирақ яманниң тапавити өзигә аваричилик тапар.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 Дананиң ләвлири билим тарқитар; Ахмақниң көңлидин һеч билим чиқмас.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 Яманларниң қурбанлиғи Пәрвәрдигарға жиркиничликтур; Дурусларниң дуаси Униң хурсәнлигидур.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 Яманларниң йоли Пәрвәрдигарға жиркиничликтур; Лекин һәққанийәтни интилип издигүчини У яхши көрәр.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Тоғра йолдин чиққанлар азаплиқ тәрбийини көрәр; Тәнбиһгә өч болғучи өләр.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
11 Тәһтисара вә һалакәт Пәрвәрдигарниң көз алдида очуқ турған йәрдә, Инсан көңлидики ой-пикирни қандақму Униңдин йошуралисун?! (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
12 Һакавур тәнбиһ бәргүчини яқтурмас; У ақиланиләрдин несиһәт елишқа бармас.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 Көңүл шат болса, хуш чирай болар; Дәрд-әләм тартса, роһи сунар.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 Йорутулған көңүл билимни издәр; Әқилсизниң ағзи наданлиқни озуқ қилар.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 Езилгәнләрниң һәммә күнлири тәстә өтәр; Бирақ шат көңүл һәр күнини һейттәк өткүзәр.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Зор байлиқ билән беарамлиқ тапқандин, Азға шүкүр қилип, Пәрвәрдигардин әймәнгән әвзәл.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 Нәпрәт ичидә йегән бордақ гөштә қилинған катта зияпәттин, Меһир-муһәббәт ичидә йегән көктат әвзәл.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 Териккәк киши җедәл чиқирар; Еғир-бесиқ талаш-тартишларни тиничландурар.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 Һорунниң йоли тикәнлик қашадур, Дурус адәмниң йоли көтирилгән йолдәк дағдамдур.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 Дана оғул атисини шат қилар; Әқилсиз адәм анисини кәмситәр.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 Әқли йоқ киши ахмақлиғи билән хуштур; Йорутулған киши йолини тоғрилап маңар.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 Мәслиһәтсиз иш қилғанда нишанлар әмәлгә ашмас; Мәслиһәтчи көп болғанда муддиалар әмәлгә ашурулар.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 Кишигә җайида бәргән җававидин хуш болар, Дәл вақтида қилған сөз нәқәдәр яхшидур!
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
24 Һаятлиқ йоли әқиллиқ кишини жуқуриға башлайдуки, Уни чоңқур тәһтисарадин қутқузар. (Sheol h7585)
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
25 Пәрвәрдигар тәкәббурниң өйини жулуветәр; Бирақ У тул хотунларға пасилларни турғузар.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 Яманларниң ой-пикри Пәрвәрдигарға жиркиничликтур; Бирақ сап дилниң сөзлири сөйүмлүктур.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 Ач көз киши өз аилисигә аваричилик кәлтүрәр; Пара елишқа нәпрәтләнгән киши күн көрәр.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 Һәққаний адәм қандақ җавап бериштә қайта-қайта ойлинар; Яман адәмниң ағзидин шумлуқ төкүләр.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 Пәрвәрдигар яман адәмдин жирақтур; Бирақ У һәққанийниң дуасини аңлар.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 Хуш көзләр көңүлни шатландурар; Хуш хәвәр устиханларға гөш-май қондурар.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 Һаятлиққа елип баридиған тәнбиһкә қулақ салған киши даналарниң қатаридин орун алар.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 Тәрбийәни рәт қилған өз җенини хар қилар; Тәнбиһгә қулақ салған йорутулар.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 Пәрвәрдигардин қорқуш адәмгә даналиқ үгитәр; Авал кәмтәрлик болса, андин шөһрәт келәр.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.

< Пәнд-несиһәтләр 15 >