Пәнд-несиһәтләр 10
1 Падиша Сулайманниң пәнд-несиһәтлири: — Дана оғул атисини шат қилар; Әқилсиз оғул анисини қайғу-һәсрәткә салар.
Los proverbios de Salomón. Un hijo sabio alegra a su padre; pero un hijo necio es la causa del dolor de su madre.
2 Һарам байлиқларниң һеч пайдиси болмас; Һәққанийәт инсанни өлүмдин қутулдурар.
La riqueza que se obtiene de hacer el mal no trae ningún beneficio. Pero vivir con rectitud te salvará de la muerte.
3 Пәрвәрдигар һәққаний адәмниң җенини ач қоймас; Лекин у қәбиһләрниң нәпсини боғуп қояр.
El Señor no permitirá que los justos sufran hambre; pero impedirá que los malvados logren lo que desean.
4 Һорунлуқ кишини гадай қилар; Ишчанлиқ болса баяшат қилар.
Las manos perezosas te llevarán a la pobreza; pero las manos diligentes te harán rico.
5 Язда һосулни жиғивалғучи — дана оғулдур; Лекин орма вақтида ухлап ятқучи — хиҗаләткә қалдуридиған оғулдур.
Un hijo que recoge durante la cosecha del verano es un hijo amoroso; pero el hijo que duerme durante el tiempo de cosecha es un hijo que trae desgracia.
6 Бәрикәт һәққаний адәмниң бешиға чүшәр; Амма зораванлиқ яманларниң ағзиға урар.
Los buenos son bendecidos, pero las palabras de los malvados esconden la violencia de su carácter.
7 Һәққаний адәмниң ядикари мубарәктур; Яманларниң нами болса, сесиқ қалар.
Los Buenos son recordados como una bendición; pero la reputación de los malvados se pudrirá.
8 Дана адәм йолйоруқ-несиһәтләрни қобул қилар; Кот-кот, надан киши өз айиғи билән путлишар.
Los que piensan con sabiduría prestan atención al consejo, pero los charlatanes necios terminarán en desastre.
9 Ғубарсиз жүргән кишиниң жүрүш-туруши турақлиқтур, Йоллирини әгир қилғанниң кири ахири ашкарилиниду.
Las personas honestas viven confiadas, pero los que se comportan con engaño serán atrapados.
10 Көз ишаритини қилип жүридиғанлар адәмни дағда қалдурар; Кот-кот, надан киши өз айиғи билән путлишар.
Los que piensan con astucia causan problemas, pero la persona que hace corrección, traerá la paz.
11 Һәққаний адәмниң ағзи һаятлиқ булиқидур, Амма зораванлиқ яманниң ағзиға урар.
Las palabras de los justos son una Fuente de vida, pero las palabras de los necios esconden violencia en su carácter.
12 Өчмәнлик җедәл қозғар; Меһир-муһәббәт һәммә гуналарни япар.
El odio causa conflictos, pero el amor cubre todos los errores.
13 Әқил-идрақлик адәмниң ағзидин даналиқ тепилар; Әқилсизниң дүмбисигә палақ тегәр.
La sabiduría viene de aquellos con buen juicio. Pero los tontos son castigados con una vara.
14 Дана адәмләр билимләрни зиядә топлар; Лекин ахмақниң ағзи уни һалакәткә йеқинлаштурар.
Las personas sabias acumulan conocimiento, pero las palabras del necio charlatán son el principio del desastre.
15 Мал-дуниялири гоя мәзмут шәһәрдәк байниң капалитидур; Мискинни һалак қилидиған иш дәл униң намратлиғидур.
La riqueza de los ricos les provee protección, pero la pobreza de los pobres los lleva a la ruina.
16 Һәққанийларниң әҗирлири җанға җан қошар, Қәбиһләрниң һосули гунанила көпәйтиштур.
Si haces lo bueno, la vida te recompensará, pero si eres malvado, tu paga será el pecado.
17 Несиһәтни аңлап уни сақлиғучи һаятлиқ йолиға маңар; Тәнбиһләрни рәт қилған киши йолдин азғанлардур.
Si aceptas la instrucción, estarás en el camino de la vida, pero si rechazas la corrección, perderás el rumbo.
18 Адавәт сақлиған киши ялған сөзлимәй қалмас; Төһмәт чаплиғанлар ахмақтур.
Todo el que oculta su odio miente, y todo el que difama es un tonto.
19 Гәп көп болуп кәтсә, гунадин халий болмас, Лекин ағзиға егә болған әқиллиқтур.
Si hablas mucho, te equivocarás. Sé sabio y cuida lo que dices.
20 Һәққаний адәмниң сөзи худди сап күмүч; Яманниң ойлири толиму әрзимәстур.
Las palabras de los justos son como la plata más fina, pero la mente de los malvados no vale nada.
21 Һәққаний адәмниң сөзлири нурғун кишини қувәтләр; Ахмақлар әқли кәмлигидин өләр.
El consejo de las personas justas ayuda a alimentar a muchos, pero los tontos mueren porque no tienen inteligencia.
22 Пәрвәрдигарниң ата қилған бәрикити адәмни дөләтмән қилар; У бәрикитигә һеч бир җапа-мушәққәт қошмас.
La bendición del Señor te traerá riqueza, y la riqueza que te dará no te añadirá tristeza.
23 Ахмақ қәбиһликни тамашә дәп биләр; Амма даналиқ йорутулған кишиниң [хурсәнлигидур].
Los tontos creen que hacer el mal es divertido, pero los sabios entienden lo que es recto.
24 Яман киши немидин қорқса шуниңға учрар; Һәққаний адәмниң арзуси әмәлгә ашурулар.
Lo que el malvado teme, eso le sucederá; pero lo que el justo anhela, le será dado.
25 Яман адәм қуюндәк өтүп йоқар; Лекин һәққаний адәм мәңгүлүк һулдәктур.
Cuando azote la tormenta, los malvados no sobrevivirán; pero los que hacen el bien estarán salvos y seguros por siempre.
26 Адәм аччиқ су жутувалғандәк, Көзигә ис-түтәк кирип кәткәндәк, Һорун адәмни ишқа әвәткәнму шундақ болар.
Así como el vinagre irrita los dientes y el humo irrita los ojos, los perezosos irritan a sus empleadores.
27 Пәрвәрдигардин әйминиш өмүрни узун қилар, Яманниң өмри қисқартилар.
Honrar al Señor te hará vivir por más tiempo, pero los años del malvado serán cortados.
28 Һәққаний адәмниң үмүти хурсәнлик елип келәр; Лекин рәзилниң күткини йоққа чиқар.
Los justos esperan felicidad, pero la esperanza de los malvados se derrumbará.
29 Пәрвәрдигарниң йоли дурус яшаватқанларға башпанаһдур; Қәбиһлик қилғучиларға болса һалакәттур.
El camino del Señor protege a los que hacen el bien, pero destruye a los que hacen el mal.
30 Һәққанийларниң орни мустәһкәмдур; Яманлар зиминда узун турмас.
Los que hacen el bien nunca serán quitados de la tierra, pero los malvados no permanecerán en ella.
31 Һәққаний адәмниң ағзидин даналиқ чиқар; Лекин шумлуқ тил кесип ташлинар.
Las palabras de los Buenos producen sabiduría, pero las lenguas de los mentirosos serán cortadas.
32 Һәққаний адәмниң сөзи кишигә мок хушяқар; Яман адәмниң ағзидин шумлуқ чиқар.
Los que hacen el bien saben decir lo correcto, pero los malvados siempre mienten.
