Пәнд-несиһәтләр 10
1 Падиша Сулайманниң пәнд-несиһәтлири: — Дана оғул атисини шат қилар; Әқилсиз оғул анисини қайғу-һәсрәткә салар.
ソロモンの箴言。知恵ある子は父を喜ばせ、愚かな子は母の悲しみとなる。
2 Һарам байлиқларниң һеч пайдиси болмас; Һәққанийәт инсанни өлүмдин қутулдурар.
不義の宝は益なく、正義は人を救い出して、死を免れさせる。
3 Пәрвәрдигар һәққаний адәмниң җенини ач қоймас; Лекин у қәбиһләрниң нәпсини боғуп қояр.
主は正しい人を飢えさせず、悪しき者の欲望をくじかれる。
4 Һорунлуқ кишини гадай қилар; Ишчанлиқ болса баяшат қилар.
手を動かすことを怠る者は貧しくなり、勤め働く者の手は富を得る。
5 Язда һосулни жиғивалғучи — дана оғулдур; Лекин орма вақтида ухлап ятқучи — хиҗаләткә қалдуридиған оғулдур.
夏のうちに集める者は賢い子であり、刈入れの時に眠る者は恥をきたらせる子である。
6 Бәрикәт һәққаний адәмниң бешиға чүшәр; Амма зораванлиқ яманларниң ағзиға урар.
正しい者のこうべには祝福があり、悪しき者の口は暴虐を隠す。
7 Һәққаний адәмниң ядикари мубарәктур; Яманларниң нами болса, сесиқ қалар.
正しい者の名はほめられ、悪しき者の名は朽ちる。
8 Дана адәм йолйоруқ-несиһәтләрни қобул қилар; Кот-кот, надан киши өз айиғи билән путлишар.
心のさとき者は戒めを受ける、むだ口をたたく愚かな者は滅ぼされる。
9 Ғубарсиз жүргән кишиниң жүрүш-туруши турақлиқтур, Йоллирини әгир қилғанниң кири ахири ашкарилиниду.
まっすぐに歩む者の歩みは安全である、しかし、その道を曲げる者は災にあう。
10 Көз ишаритини қилип жүридиғанлар адәмни дағда қалдурар; Кот-кот, надан киши өз айиғи билән путлишар.
目で、めくばせする者は憂いをおこし、あからさまに、戒める者は平和をきたらせる。
11 Һәққаний адәмниң ағзи һаятлиқ булиқидур, Амма зораванлиқ яманниң ағзиға урар.
正しい者の口は命の泉である、悪しき者の口は暴虐を隠す。
12 Өчмәнлик җедәл қозғар; Меһир-муһәббәт һәммә гуналарни япар.
憎しみは、争いを起し、愛はすべてのとがをおおう。
13 Әқил-идрақлик адәмниң ағзидин даналиқ тепилар; Әқилсизниң дүмбисигә палақ тегәр.
さとき者のくちびるには知恵があり、知恵のない者の背にはむちがある。
14 Дана адәмләр билимләрни зиядә топлар; Лекин ахмақниң ағзи уни һалакәткә йеқинлаштурар.
知恵ある者は知識をたくわえる、愚かな者のむだ口は、今にも滅びをきたらせる。
15 Мал-дуниялири гоя мәзмут шәһәрдәк байниң капалитидур; Мискинни һалак қилидиған иш дәл униң намратлиғидур.
富める者の宝は、その堅き城であり、貧しい者の乏しきは、その滅びである。
16 Һәққанийларниң әҗирлири җанға җан қошар, Қәбиһләрниң һосули гунанила көпәйтиштур.
正しい者の受ける賃銀は命に導き、悪しき者の利得は罪に至る。
17 Несиһәтни аңлап уни сақлиғучи һаятлиқ йолиға маңар; Тәнбиһләрни рәт қилған киши йолдин азғанлардур.
教訓を守る者は命の道にあり、懲しめを捨てる者は道をふみ迷う。
18 Адавәт сақлиған киши ялған сөзлимәй қалмас; Төһмәт чаплиғанлар ахмақтур.
憎しみを隠す者には偽りのくちびるがあり、そしりを口に出す者は愚かな者である。
19 Гәп көп болуп кәтсә, гунадин халий болмас, Лекин ағзиға егә болған әқиллиқтур.
言葉が多ければ、とがを免れない、自分のくちびるを制する者は知恵がある。
20 Һәққаний адәмниң сөзи худди сап күмүч; Яманниң ойлири толиму әрзимәстур.
正しい者の舌は精銀である、悪しき者の心は価値が少ない。
21 Һәққаний адәмниң сөзлири нурғун кишини қувәтләр; Ахмақлар әқли кәмлигидин өләр.
正しい者のくちびるは多くの人を養い、愚かな者は知恵がなくて死ぬ。
22 Пәрвәрдигарниң ата қилған бәрикити адәмни дөләтмән қилар; У бәрикитигә һеч бир җапа-мушәққәт қошмас.
主の祝福は人を富ませる、主はこれになんの悲しみをも加えない。
23 Ахмақ қәбиһликни тамашә дәп биләр; Амма даналиқ йорутулған кишиниң [хурсәнлигидур].
愚かな者は、戯れ事のように悪を行う、さとき人には賢い行いが楽しみである。
24 Яман киши немидин қорқса шуниңға учрар; Һәққаний адәмниң арзуси әмәлгә ашурулар.
悪しき者の恐れることは自分に来り、正しい者の願うことは与えられる。
25 Яман адәм қуюндәк өтүп йоқар; Лекин һәққаний адәм мәңгүлүк һулдәктур.
あらしが通りすぎる時、悪しき者は、もはや、いなくなり、正しい者は永久に堅く立てられる。
26 Адәм аччиқ су жутувалғандәк, Көзигә ис-түтәк кирип кәткәндәк, Һорун адәмни ишқа әвәткәнму шундақ болар.
なまけ者は、これをつかわす者にとっては、酢が歯をいため、煙が目を悩ますようなものだ。
27 Пәрвәрдигардин әйминиш өмүрни узун қилар, Яманниң өмри қисқартилар.
主を恐れることは人の命の日を多くする、悪しき者の年は縮められる。
28 Һәққаний адәмниң үмүти хурсәнлик елип келәр; Лекин рәзилниң күткини йоққа чиқар.
正しい者の望みは喜びに終り、悪しき者の望みは絶える。
29 Пәрвәрдигарниң йоли дурус яшаватқанларға башпанаһдур; Қәбиһлик қилғучиларға болса һалакәттур.
主は、まっすぐに歩む者には城であり、悪を行う者には滅びである。
30 Һәққанийларниң орни мустәһкәмдур; Яманлар зиминда узун турмас.
正しい者はいつまでも動かされることはない、悪しき者は、地に住むことができない。
31 Һәққаний адәмниң ағзидин даналиқ чиқар; Лекин шумлуқ тил кесип ташлинар.
正しい者の口は知恵をいだし、偽りの舌は抜かれる。
32 Һәққаний адәмниң сөзи кишигә мок хушяқар; Яман адәмниң ағзидин шумлуқ чиқар.
正しい者のくちびるは喜ばるべきことをわきまえ、悪しき者の口は偽りを語る。
