Чөл-баявандики сәпәр 24
1 Балаам Пәрвәрдигарниң Исраилларға бәхит-бәрикәт ата қилишни мувапиқ көргәнлигини көрүп йетип, алдинқи [икки] қетимқидикидәк сеһир ишлитишкә бармиди, бәлки йүзини чөл-баяван тәрәпкә қаратти.
Cuando Balaam vio que el Señor quería bendecir a Israel, eligió no usar la adivinación como lo había hecho anteriormente. En su lugar se volvió hacia el desierto,
2 Балаам бешини көтирип Исраилларниң қәбилә бойичә чедирларда олтирақлашқанлиғини көрди, Худаниң Роһи униң үстигә чүшти.
y al mirar a Israel acampado allí según sus respectivas tribus, el Espíritu de Dios vino sobre él.
3 Шуниң билән у ағзиға калам сөзини елип мундақ деди: — «Беорниң оғли Балаам йәткүзидиған калам сөзи, Көзи ечилмиған адәмниң ейтидиған калам сөзи,
Hizo una declaración, diciendo:
4 Йәни Тәңриниң сөзлирини аңлиғучи, Һәммигә Қадирниң аламәт көрүнүшини көргүчи, Мана әнди көзи ечилип дүм жиқилған киши йәткүзгән калам сөзи: —
“Esta es la profecía de Balaam, hijo de Beor, la profecía de un hombre que ve con los ojos bien abiertos, la profecía de uno que oye las palabras de Dios, que ve la visión dada por el Todopoderoso, que se inclina con respeto con los ojos abiertos.
5 Аһ Яқуп, чедирлириң нәқәдәр гөзәл, Туралғулириң нәқәдәр гөзәл, аһ Исраил!
“¡Qué bien puestas tus tiendas, Jacob; los lugares donde vives, Israel!
6 Гоя кеңәйгән дәрия вадилиридәк, Худди дәрия бойидики бағлардәк, Гоя Пәрвәрдигар тикип өстүргән уд дәрәқлиридәк, Дәрия бойидики кедир дәрәқлиридәк;
Parecen valles boscosos, como jardines junto a un río, como árboles de áloe que el Señor ha plantado, como cedros a la orilla del agua.
7 Сулар униң соғилиридин еқип чиқиду, Әвлатлири сүйи мол җайларда болиду; Падишаси Агагдин ешип кетиду, Униң падишалиғи үстүн қилинип гүллиниду.
Los israelitas derramarán cubos de agua; sus descendientes tendrán mucha agua. Su rey será más grande que el rey Agag; su reino será glorioso.
8 Тәңри уни Мисирдин елип чиққан, Униңда явайи буқиниң күчи бардур; Дүшмән әлләрни у йәп кетиду, Устиханлирини езип ташлайду, Оқя етип уларни тешип ташлайду.
Dios los sacó de Egipto con gran poder, tan fuerte como un buey, destruyendo a las naciones enemigas, rompiéndoles los huesos, atravesándolos con flechas.
9 У бағирлап ятса, әркәк ширдәк, Ятса һәм чиши ширдәк, Ким уни қозғитишқа петинар? Ким саңа бәхит-бәрикәт тилисә, бәхит-бәрикәт тапиду. Ким сени қарғиса, қарғишқа кетиду».
Son como un león que se agacha y se acuesta. Son como una leona que nadie se atreve a molestar. Quienes los bendigan serán bendecidos; y quienes los maldigan serán malditos”.
10 Балақ Балаамға аччиқлинип, қолини қолиға уруп кәтти; Балақ Балаамға: — Мән силини дүшминимни қарғап беришкә қичқиртқан едим вә мана, сили үч қетим пүтүнләй уларға амәт тилидилә!
Balac se enfadó con Balaam, y se golpeó los puños. Le dijo a Balaam, “Te traje aquí para maldecir a mis enemigos, ¡y ahora mira! Sigues bendiciéndolos, haciéndolo tres veces.
11 Әнди тездин жутлириға қечип кәтсилә; мән әслидә силиниң иззәт-һөрмәтлирини катта қилай дегән едим, мана Пәрвәрдигар силини бу катта иззәт-һөрмәткә наил болуштин тосуп қойди, — деди.
¡Vete ahora mismo! ¡Vete a casa! Prometí pagarte bien, pero el Señor se ha asegurado de que no recibirás ningún pago”.
12 Балаам Балаққа: — Мән әслидә өзлириниң әлчилиригә:
Pero Balaam le dijo a Balac: “¿No le expliqué ya a los mensajeros que enviaste
13 «Балақ маңа өзиниң алтун-күмүчкә лиқ толған өз өйини бәрсиму, Пәрвәрдигарниң буйруғинидин һалқип, өз мәйлимчә яхши-яман иш қилалмаймән; Пәрвәрдигар маңа немә десә, мән шуни дәймән» дегән әмәсмидим?
que aunque me dieras todo tu palacio lleno de plata y oro, no podría hacer nada de lo que quisiera ni desobedecer el mandato del Señor mi Dios de ninguna manera? Sólo puedo decir lo que el Señor me dice.
14 Әнди мән өз хәлқимгә қайтимән; кәлсилә, мән өзлиригә бу хәлиқниң күнләрниң ахирида силиниң хәлиқлиригә қандақ муамилә қилидиғанлиғини ейтип берәй, — деди.
¡Escucha! Ahora vuelvo a casa con mi propio pueblo, pero primero déjame advertirte lo que estos israelitas van a hacer con tu pueblo en el futuro”.
15 У калам сөзини ағзиға елип мундақ деди: — Беорниң оғли Балаам йәткүзидиған калам сөзи, Көзлири ечилмиған киши ейтқан калам сөзи,
Entonces Balaam hizo una declaración, diciendo: “Esta es la profecía de Balaam, hijo de Beor, la profecía de un hombre con los ojos bien abiertos
16 Тәңриниң сөзлирини аңлиғучи, Һәммидин Алийниң вәһийлирини билгүчи, Һәммигә Қадирниң аламәт көрүнүшини көргүчи, Мана әнди көзи ечилған дүм жиқилиған киши йәткүзидиған калам сөзи: —
la profecía de uno que escucha las palabras de Dios, que recibe el conocimiento del Altísimo, que ve la visión dada por el Todopoderoso, que se inclina con respeto con los ojos abiertos.
17 Мән Уни көримән, лекин һазир әмәс; Мән Униңға қараймән, лекин йеқин йәрдин әмәс; Яқуптин чиқар бир юлтуз, Көтириләр Исраилдин бир шаһанә һаса; Чеқиветәр у Моабниң чекисини, Барлиқ Шетләрниң бешини янҗийду.
“Lo veo, pero esto no es ahora. Lo observo, pero esto no está cerca. En el futuro, un líder como una estrella vendrá de Jacob, un gobernante con un cetro llegará al poder desde Israel. Aplastará las cabezas de los moabitas, y destruirá a todo el pueblo de Set.
18 Едом униңға тәвә болиду, Йәнә техи дүшмини Сеирлар униңға тәвә болиду; Исраил болса батурлуқ қилиду.
El país de Edom será conquistado, su enemigo Seir serán conquistados, y los israelitas saldrán victoriosos.
19 Яқуптин чиққан бири сәлтәнәт сүриду, Шәһәрдә қалған һәммәйләнни йоқитиду».
Un gobernante de Jacob vendrá y destruirá a los que queden en la ciudad”.
20 Андин Балаам Амаләкни көрүп, мундақ калам сөзини ейтти: — «Амаләк еди әсли әлләр арисида баш, Әнди һалакәттур тәғдир-қисмити».
Balaam dirigió su atención a los amalecitas y dio esta declaración sobre ellos, diciendo, “Amalec fue el primero entre las naciones, pero terminarán siendo destruidos”.
21 Андин Балаам Кенийләрни көрүп мундақ калам сөзини ейтти: — «Сениң маканиң мустәһкәм болуп, Чаңгаң қорам таш ичидә болсиму,
Dirigió su atención a los ceneos y dio esta declaración sobre ellos, diciendo, “Donde vives está seguro y protegido, como un nido en la cara de un acantilado.
22 Лекин силәр Кенийләр һалак қилинип турисиләр; Таки Ашур силәрни тутқун қилип кәткичә».
Pero Caín será quemado cuando Asiria los conquiste”.
23 Балаам йәнә калам сөзини давам қилип мундақ деди: — «Аһ, Тәңри бу ишларни қилған чеғида, Ким тирик қелишқа қадир болар?
Luego Balaam hizo otra declaración, diciendo: “¡Es una tragedia! ¿Quién puede sobrevivir cuando Dios hace esto?
24 Киттим тәрәплиридин кемиләр келип, Зулум-зәхмәт салиду Ашурға, Зулум-зәхмәт салиду Ебәргә; Лекин [Киттимдин кәлгүчи] өзиму һалакәткә йүзлинәр.
Se enviarán barcos desde Chipre para atacar Asiria y Eber, pero también serán destruidos permanentemente”.
25 Шуниң билән Балаам орнидин қопуп өз жутиға қайтти; Балақму өз йолиға маңди.
Entonces Balaam se marchó y volvió a su país, y Balac se marchó también.
