Матта 17
1 Вә алтә күндин кейин, Әйса Петрус, Яқуп вә Яқупниң иниси Юһаннани айрип елип, егиз бир таққа чиқти.
Через шість днів Ісус узяв із Собою Петра, Якова та його брата Івана й вивів їх на високу гору.
2 У йәрдә униң сияқи уларниң көз алдидила өзгирип, йүзи қуяштәк парлиди, кийимлири нурдәк аппақ болуп чақниди.
Там Він преобразився перед ними: Його обличчя засяяло, мов сонце, а Його одяг став білим, як світло.
3 Вә мана, [мухлисларға] Муса вә Иляс [пәйғәмбәрләр] униң билән сөзлишиватқан һалда көрүнди.
І ось з’явились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним.
4 Шуниң билән Петрус Әйсаға: — И Рәб, бу йәрдә болғинимиз немидегән яхши! Халисаң, бирини саңа, бирини Мусаға, йәнә бирини Илясқа атап бу йәргә үч кәпә ясайли! — деди.
Петро звернувся до Ісуса й сказав: «Господи, добре нам тут бути! Якщо бажаєш, зробимо тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі».
5 Униң гепи түгимәйла, мана нурлуқ бир булут уларни қапливалди. Мана, булуттин: «Бу Мениң сөйүмлүк Оғлумдур, Мән униңдин хурсәнмән. Униңға қулақ селиңлар!» дегән аваз аңланди.
Коли він ще говорив, ось ясна хмара накрила їх, і з хмари промовив голос: «Це Син Мій улюблений, у Якому Моє вподобання. Його слухайте!»
6 Мухлислар буни аңлап өзлирини йәргә ташлап дүм йетип вәһимигә чүшти.
Почувши це, учні впали долілиць, бо дуже злякалися.
7 Бирақ Әйса келип, уларға қолини тәккүзүп: Қопуңлар, қорқмаңлар, — деди.
Але Ісус підійшов та, доторкнувшись до них, сказав: ―Встаньте, не бійтеся!
8 Улар бешини көтирип қаривиди, Әйсадин башқа һеч кимни көрмиди.
Підвівши свої очі, вони нікого не побачили, окрім Ісуса.
9 Тағдин чүшүветип, Әйса уларға: — Инсаноғли өлүмдин тирилдүрүлмигичә, бу аламәт көрүнүшни һеч кимгә ейтмаңлар, — дәп тапилиди.
Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: ―Не кажіть нікому про те, що ви бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
10 Андин мухлислири униңдин: — Тәврат устазлири немә үчүн: «Иляс [пәйғәмбәр Мәсиһ келиштин] авал қайтип келиши керәк» дейишиду? — дәп сорашти.
Учні запитали Його: ―Чому книжники кажуть, що Ілля має прийти першим?
11 У уларға җававән: — Иляс [пәйғәмбәр] дәрвәқә [Мәсиһтин] авал келиду, һәммә ишни орниға кәлтүриду.
Тоді [Ісус] відповів: ―Ілля дійсно приходить для того, щоб відновити все.
12 Амма мән силәргә шуни ейтип қояйки, иляс аллиқачан кәлди, лекин кишиләр уни тонумиди, бәлки униңға халиғанчә муамилә қилди. Шуниңға охшаш, Инсаноғлиму уларниң қоллирида азап чекиш алдида туриду, — деди.
Але кажу вам: Ілля вже прийшов, та не впізнали його й вчинили з ним усе, що схотіли. Так само й Син Людський має постраждати від них.
13 Шу чағда мухлислар униң чөмүлдүргүчи Йәһя тоғрисида сөзләватқанлиғини чүшәнди.
Тоді учні зрозуміли, що Він говорив про Івана Хрестителя.
14 Улар халайиқниң йениға барғинида, бир киши униң алдиға келип, тизлинип:
Коли вони прийшли до людей, підійшов чоловік, упав на коліна [перед Ісусом]
15 Рәб, оғлумға ичиңни ағритқайсән! Чүнки униң тутқақлиқ кесили бар болғачқа, зор азап чекиватиду; чүнки у дайим отниң яки суниң ичигә чүшүп кетиду.
і промовив: ―Господи, змилуйся над моїм сином, бо він – сновида й тяжко страждає, часто кидається у вогонь або у воду.
16 Уни мухлислириңға елип кәлгән едим, сақайталмиди, — деди.
Я приводив його до Твоїх учнів, але вони не змогли його зцілити.
17 Әйса җававән: — Әй етиқатсиз вә тәтүр дәвир, силәр билән қачанғичә турай?! Мән силәргә йәнә қачанғичә сәвир қилай? — Балини алдимға елип келиңлар — деди.
Ісус же відповів: ―О роде невірний та розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть хлопчика сюди до Мене!
18 Шуниң билән Әйса [җинға] тәнбиһ беривиди, җин балидин чиқип кәтти, балиму шуан сақайди.
Ісус наказав демону, і той вийшов із хлопчика; тієї ж миті хлопець був зцілений.
19 Кейин, Әйса айрим қалғанда, мухлислар униң йениға келип: — Биз немә үчүн җинни қоғливетәлмидуқ? — дәп сорашти.
Тоді учні підійшли до Ісуса й наодинці запитали: ―Чому ми не змогли вигнати демона?
20 У уларға: — Ишәшиңлар болмиғанлиғи үчүн. Мән силәргә шуни бәрһәқ ейтип қояйки, силәрдә қича уруғидәк зәрричә ишәш болсила, силәр аву таққа: «Бу йәрдин у йәргә көч» десәңлар, көчиду; шундақла силәргә мүмкин болмайдиған һеч иш болмайду.
Він відповів: ―Через ваше маловір’я. Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру, як гірчичне зерно, і скажете цій горі: «Перейди звідси туди!», – вона перейде. Нічого неможливого для вас не буде.
21 Бирақ, бундақ җинларни дуа қилиш вә роза тутуш билән болмиса һайдиғили болмайду — деди.
Але цей рід [демонів] виганяється лише постом та молитвою.
22 Улар Галилийә өлкисидә айлинип жүргинидә, Әйса уларға: — Инсаноғли [сатқунлуқтин] инсанларниң қолиға тапшурулиду;
Коли ж вони разом зібралися в Галілеї, Ісус сказав їм: «Син Людський буде виданий у руки людські.
23 улар уни өлтүриду, лекин үчинчи күни у тирилиду, — деди. Буни аңлап мухлислар еғир ғәм-қайғуға чөмүп кәтти.
Його вб’ють, але третього дня Він воскресне». Учні дуже засмутилися.
24 Андин улар Кәпәрнаһум шәһиригә кәлгинидә, [ибадәтхана] «икки драқма» [беҗини] жиққучилар Петрусниң йениға келип: — Устазиңлар «икки драқма»ни төләмду? — дәп сориди.
Коли вони прибули до Капернаума, прийшли до Петра ті, що збирали дводрахмову данину, і запитали: ―Ваш учитель платить дводрахмову данину?
25 Төләйду, — деди Петрус. Лекин у өйгә киргишигила, техи бир немә демәстила Әйса униңдин: — Симон, сениңчә бу дуниядики падишалар кимләрдин баҗ алиду? Өз пәрзәнтлиридинму, яки ятлардинму, — дәп сориди.
Він відповів: ―Так! Коли ж Петро зайшов у дім, Ісус випередив його, запитавши: ―Симоне, як ти думаєш, від кого збирають данину або податок земні царі, від своїх синів чи від чужих?
26 Петрус униңға: Ятлардин, — девиди, Әйса униңға: — Ундақта, пәрзәнтләр [баҗдин] халий болиду.
Симон відповів: ―Від чужих. Тоді Ісус сказав: ―Отже, сини вільні [від податку].
27 Бирақ [баҗ жиққучиларға] путликашаң болмаслиғимиз үчүн, деңизға берип қармақни ташла. Тутқан биринчи белиқни елип, ағзини ачсаң, төрт драқмилиқ бир тәңгә пул чиқиду. Уни елип мән вә сән иккимизниң [беҗи] үчүн уларға бәр, — деди.
Але щоб не спокушати їх, іди до моря, закинь вудку й витягни першу рибу, яку впіймаєш. Відкривши їй рота, ти знайдеш статер. Візьми його та віддай їм за Мене й за себе.
