Аюп 36
1 Елиху сөзини давамлаштуруп мундақ деди: —
І далі Елігу казав:
2 «Мени бирдәм сөзлигили қойсаң, Мән йәнә Тәңригә вакалитән қилидиған сөзүмниң барлиғини саңа аян қилимән.
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
3 Билимни жирақлардин елип кәлтүримән, Адәмләрни Яратқучимни һәққаний дәп һесаплайдиған қилимән.
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
4 Мениң гепим һәқиқәтән ялған әмәстур; Билими мукәммәл бириси сән билән биллә болиду.
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
5 Мана, Тәңри дегән улуқдур, Бирақ У һеч кимни кәмситмәйду; Униң чүшиниши чоңқурдур, мәхситидә чиң туриду.
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
6 У яманларни һаят сақлимайду; Бирақ езилгәнләр үчүн адаләт жүргүзиду.
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 У һәққанийлардин көзини елип кәтмәйду, Бәлки уларни мәңгүгә падишалар билән тәхттә олтарғузиду, Шундақ қилип уларниң мәртивиси үстүн болиду.
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
8 Вә әгәр улар кишәнләнгән болса, Җапаниң асаритигә тутулған болса,
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
9 Ундақта У уларға қилғанлирини, Уларниң итаәтсизликлирини, Йәни уларниң көрәңләп кәткәнлигини өзлиригә көрсәткән болиду.
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 Шуниң билән У қулақлирини тәрбийигә ечип қойиду, Уларни яманлиқтин қайтишқа буйруйду.
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
11 Улар қулақ селип Униңға бойсунсила Улар [қалған] күнлирини аватчилиқта, Жиллирини хушлуқта өткүзиду.
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
12 Бирақ улар қулақ салмиса, қиличлинип дуниядин кетиду, Билимсиз һалда нәпәстин тохтап қалиду.
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
13 Бирақ көңлигә ипласлиқни пүккәнләр йәнила адавәт сақлайду; У уларға асарәт чүшүргәндиму улар йәнила тилавәт қилмайду.
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 Улар яш турупла җан үзиду, Уларниң һаяти бәччивазлар арисида түгәйду.
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
15 Бирақ У азап тартқучиларни азаплардин болған тәрбийә арқилиқ қутқузиду, У улар хар болған вақтида уларниң қулиқини ачиду.
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
16 У шундақ қилип сениму азарниң ағзидин қистаңчилиғи йоқ кәң бир йәргә җәлип қилған болатти; Ундақта дәстихиниң майға толдурулған болатти.
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
17 Бирақ сән һазир яманларға қаритилған тегишлик җазаларға толдурулғансән; Шуңа [Худаниң] һөкүми һәм адалити сени тутувалди.
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
18 Ғәзивиңниң қайнап кетишиниң сени мазаққа башлап қоюшидин һушяр бол; Ундақта һәтта зор капаләтму сени қутқузалмайду.
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
19 Яки байлиқлириң, Яки күчүңниң зор тиришишлири, Өзүңни азап-оқубәттин нери қилаламду?
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
20 Кечигә үмүт бағлима, Чүнки у чағда хәлиқ өз орнидин йоқилип кетиду.
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
21 Һушяр бол, әскиликкә бурулуп кәтмә; Чүнки сән [қәбиһликни] дәрдкә [сәвир болушниң] орнида таллиғансән.
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
22 Мана, Тәңри күч-қудрити түпәйлидин үстүндур; Униңдәк үгәткүчи барму?
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
23 Ким Униңға маңидиған йолни бекитип бәргән еди? Вә яки Униңға: «Яман қилдиң?» дейишкә петиналайду?
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
24 Инсанлар тәбрикләйдиған Худаниң әмәллирини улуқлашни унтума!
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 Һәммә адәм уларни көргәндур; Инсан балилири жирақтин уларға қарап туриду».
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
26 « — Бәрһәқ, Тәңри улуқдур, биз Уни чүшинәлмәймиз, Униң жиллириниң санини тәкшүрүп ениқлиғили болмайду.
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
27 Чүнки У суни тамчилардин шүмүрүп чиқириду; Улар парға айлинип андин ямғур болуп яғиду.
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
28 Шундақ қилип асманлар [ямғурларни] қуюп берип, Инсан балилири үстигә молчилиқ яғдуриду.
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
29 Бирақ ким булутларниң тоқулушини, Униң [самави] чедириниң гүмбүр-гүмбүр қилидиғанлиғини чүшинәлисун?
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
30 Мана, У чақмиқи билән әтрапини йоруқ қилиду, Һәтта деңиз тәктиниму йоруқ қилиду.
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
31 У булар арқилиқ хәлиқләр үстидин һөкүм чиқириду; Һәм улар [арқилиқму] мол ашлиқ бериду.
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
32 У қоллирини чақмақ билән толдуриду, Униңға уридиған нишанни буйруйду.
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
33 [Худаниң] гүлдүрмамиси униң келидиғанлиғини елан қилиду; Һәтта калиларму сезип, уни елан қилиду.
Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
