Аюп 28
1 — «Шүбһисизки, күмүч тепилидиған канлар бар, Алтунниң тавлинидиған өз орни бардур;
Doprawdy, istnieją złoża, [z których pochodzi] srebro, i miejsca, [gdzie] złoto się oczyszcza.
2 Төмүр болса йәр астидин қезивелиниду, Мис болса таштин еритилип елиниду.
Żelazo się wydobywa z ziemi, a miedź wytapia z kamienia.
3 Инсанлар [йәр астидики] қараңғулуққа чәк қойиду; У йәр қәригичә чарлап жүрүп, Қараңғулуққа тәвә, өлүмниң сайисидә турған ташларни издәйду.
Kładzie się kres ciemności i przeszukuje się wszystko dokładnie, kamienie [leżące] w ciemności i cieniu śmierci.
4 У йәр йүзидикиләрдин жирақ җайда тик болған қудуқни колайду; Мана шундақ адәм аяқ басмайдиған, унтулған йәрләрдә улар арғамчини тутуп бошлуқта пулаңлап жүриду, Кишиләрдин жирақта есилип туриду.
Rzeka wyleje ze swego miejsca, tak że nie sposób ją przejść, zostaje [jednak] zahamowana przemysłem człowieka i odchodzi.
5 Ашлиқ чиқидиған йәр, Тәкти коланғанда болсаялқундәк көрүниду;
Z ziemi pochodzi chleb, lecz pod nią zamienia się jakby w ogień.
6 Йәрдики ташлар арисидин көк яқутлар чиқиду, Униңда алтун рудисиму бардур.
Jej kamienie zawierają szafiry i piasek złoty;
7 У йолни һеч қандақ алғур қуш билмәйду, Һәтта сарниң көзиму униңға йәтмигән.
Ścieżki do nich nie zna ptak ani nie widziało jej oko sępa.
8 Һакавур житқучларму у йәрни һеч дәссәп бақмиған, Әшәддий ширму у җайдин һеч қачан өтүп бақмиған.
Nie kroczą po niej dzikie zwierzęta ani lew nią nie przeszedł.
9 Инсан балиси қолини чақмақ тешиниң үстигә тәккүзиду, У тағларни йилтизидин қомуриветиду.
Wyciąga swą rękę po krzemień, wywraca góry od korzenia;
10 Ташлар арисидин у қаналларни чапиду; Шундақ қилип униң көзи һәр хил қиммәтлик нәрсиләрни көриду;
Ze skał wykuwa strumienie, a jego oko wypatruje każdej kosztownej rzeczy.
11 Йәр астидики еқинларни тешип кәтмисун дәп уларни тосувалиду; Йошурун нәрсиләрни у ашкарилайду.
Nie pozwala rozlewać się rzekom, a ukryte rzeczy wywodzi [na] światło.
12 Бирақ даналиқ нәдин тепилар? Йорутулушниң макани нәдиду?
Ale gdzie można znaleźć mądrość? Gdzie znajduje się miejsce rozumu?
13 Инсан балилири униң қиммәтликлигини һеч билмәс, У тирикләрниң зиминидин тепилмас.
Człowiek nie zna jej ceny ani nie można jej znaleźć w ziemi żyjących.
14 [Йәр] теги: «Мәндә әмәс» дәйду, Деңиз болса: «Мән биләнму биллә әмәстур» дәйду.
Głębia mówi: Nie ma jej we mnie. Morze powiada: U mnie też jej [nie ma].
15 Даналиқни сап алтун билән сетивалғили болмайду, Күмүчниму униң билән бир таразида тартқили болмас.
Nie nabywa się jej za szczere złoto ani nie odważa się zapłaty [za] nią w srebrze.
16 Һәтта Офирда чиқидиған алтун, ақ һеқиқ яки көк яқут биләнму бир таразида тартқили болмайду.
Nie można jej wycenić w złocie z Ofiru ani w onyksie drogocennym, ani w szafirze.
17 Алтун вә хрусталъниму униң билән селиштурғили болмайду, Есил алтун қача-қучилар униң билән һеч алмаштурулмас.
Złoto i kryształ nie dorównają jej, nie można jej wymienić na klejnoty z czystego złota.
18 У үнчә-марҗан, хрусталъни адәмниң есидин чиқириду; Даналиқни елиш қизил яқутларни елиштин әвзәлдур.
Nie [wypada] wspominać o koralach i perłach, bo nabycie mądrości przewyższa perły.
19 Ефиопийәдики сериқ яқут униңға йәтмәс, Сериқ алтунму униң билән бәслишәлмәйду.
Nie dorówna jej topaz z Etiopii i nie [można] jej wycenić w szczerym złocie.
20 Ундақта, даналиқ нәдин тепилиду? Йорутулушниң макани нәдиду?
Skąd więc mądrość pochodzi? I gdzie znajduje się miejsce rozumu?
21 Чүнки у барлиқ һаят егилириниң көзидин йошурулған, Асмандики учар-қанатлардинму йошурун туриду.
Przecież jest zakryta dla oczu wszystkich żyjących i utajona przed ptactwem niebieskim.
22 Һалакәт вә өлүм пәқәтла: «Униң шөһритидин хәвәр алдуқ» дәйду.
Zniszczenie i śmierć mówią: Własnymi uszami usłyszałyśmy o jej sławie.
23 Униң маңған йолини чүшинидиған, Туридиған йерини билидиған пәқәтла бир Худадур.
Bóg rozumie jej drogę, on zna jej miejsce.
24 Чүнки Униң көзи йәрниң қәригичә йетиду, У асманниң астидики барлиқ нәрсиләрни көриду.
On bowiem patrzy na krańce ziemi i widzi wszystko, co jest pod niebem.
25 У шамалларниң күчини таразиға салғанда, [Дунияниң] сулирини өлчигәндә,
Określił wagę wiatrom i odważył miarą wody.
26 Ямғурларға қанунийәт чүшүргинидә, Гүлдүрмаминиң чақмиқиға йолини бекиткинидә,
Gdy ustanowił prawo dla deszczu i drogę dla błyskawicy gromu;
27 У чағда У даналиққа қарап уни баян қилған; Уни нәмунә қилип бәлгүлигән; Шундақ, У униң баш-айиғиға қарап чиқип,
Wtedy ją widział i ogłosił; przygotował ją i przebadał.
28 Инсанға: «Мана, Рәбдин қорқуш даналиқтур; Яманлиқтин жирақлишиш йорутулуштур» — дегән».
A do człowieka powiedział: Oto bojaźń Pana, ona jest mądrością, a odstąpienie od zła [jest] rozumem.
