Аюп 26
1 Аюп [Билдадқа] җававән мундақ деди: —
А Йов відповів та й сказав:
2 «Мағдурсиз кишигә қалтис ярдәмләрни беривәттиң! Биләклири күчсиз адәмни карамәт қутқузувәттиң!
„Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
3 Әқли йоқ кишигә қалтис несиһәтләрни қиливәттиң! Вә униңға аламәт билимләрни намайән қиливәттиң!
Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
4 Сән зади кимниң мәдити билән бу сөзләрни қилдиң? Сәндин чиқиватқини кимниң роһи?
Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
5 — «Әрваһлар, йәни су астидикиләр, Шундақла у йәрдә барлиқ туруватқанлар толғинип кетиду;
Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
6 Бәрһәқ, [Худаниң] алдида тәһтисараму йепинчисиз көрүниду, Һалакәтниңму япқучи йоқтур. (Sheol h7585)
Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну. (Sheol h7585)
7 У [йәрниң] шималий [қутупини] аләм бошлуғиға созған, У йәр [шарини] бошлуқ ичидә муәлләқ қилған;
Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
8 У суларни қоюқ булутлири ичигә жиғиду, Булут уларниң еғирлиғи биләнму житилип кәтмәйду.
Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
9 У айниң йүзини япиду, У булутлири билән уни тосиду.
Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
10 У суларниң үстигә чәмбәр сизип қойған, Буниң билән У йоруқлуқ һәм қараңғулуқниң чегарасини бекиткән.
На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
11 Асманларниң түврүклири тәврәп кетиду, Униң әйивини аңлапла алақзадә болуп кетиду.
Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
12 У деңизни қудрити билән тиничландуриду; Өз һекмити билән Раһабни парә-парә қилип янҗиветиду.
Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
13 Униң Роһи билән асманлар безәлгән, Униң қоли тез қачқан әҗдиһани санҗийду.
Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
14 Мана, бу ишлар пәқәт униң қилғанлириниң кичиккинә бир қисмидур, халас; Униң сөз-каламидин аңлаватқинимиз наһайити пәс бир шивирлаш, халас! Униң пүткүл зор қудритиниң гүлдүрмамисини болса кимму чүшинәлисун?!».
Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“
