< Аюп 26 >
1 Аюп [Билдадқа] җававән мундақ деди: —
Entonces Job respondió,
2 «Мағдурсиз кишигә қалтис ярдәмләрни беривәттиң! Биләклири күчсиз адәмни карамәт қутқузувәттиң!
“¡Cómo has ayudado al que no tiene poder! ¡Cómo has salvado el brazo que no tiene fuerza!
3 Әқли йоқ кишигә қалтис несиһәтләрни қиливәттиң! Вә униңға аламәт билимләрни намайән қиливәттиң!
¿Cómo has aconsejado al que no tiene sabiduría, ¡y declararon abundantemente el conocimiento sólido!
4 Сән зади кимниң мәдити билән бу сөзләрни қилдиң? Сәндин чиқиватқини кимниң роһи?
¿A quién le has dicho palabras? ¿De quién es el espíritu que ha salido de ti?
5 — «Әрваһлар, йәни су астидикиләр, Шундақла у йәрдә барлиқ туруватқанлар толғинип кетиду;
“Los espíritus difuntos tiemblan, los que están debajo de las aguas y todos los que viven en ellas.
6 Бәрһәқ, [Худаниң] алдида тәһтисараму йепинчисиз көрүниду, Һалакәтниңму япқучи йоқтур. (Sheol )
Sheol está desnudo ante Dios, y Abaddon no tiene cobertura. (Sheol )
7 У [йәрниң] шималий [қутупини] аләм бошлуғиға созған, У йәр [шарини] бошлуқ ичидә муәлләқ қилған;
Extiende el norte sobre el espacio vacío, y cuelga la tierra en la nada.
8 У суларни қоюқ булутлири ичигә жиғиду, Булут уларниң еғирлиғи биләнму житилип кәтмәйду.
Él ata las aguas en sus densas nubes, y la nube no está reventada bajo ellos.
9 У айниң йүзини япиду, У булутлири билән уни тосиду.
Encierra la cara de su trono, y extiende su nube sobre ella.
10 У суларниң үстигә чәмбәр сизип қойған, Буниң билән У йоруқлуқ һәм қараңғулуқниң чегарасини бекиткән.
Ha descrito un límite en la superficie de las aguas, y a los confines de la luz y la oscuridad.
11 Асманларниң түврүклири тәврәп кетиду, Униң әйивини аңлапла алақзадә болуп кетиду.
Las columnas del cielo tiemblan y se asombran de su reprimenda.
12 У деңизни қудрити билән тиничландуриду; Өз һекмити билән Раһабни парә-парә қилип янҗиветиду.
Él agita el mar con su poder, y por su entendimiento golpea a través de Rahab.
13 Униң Роһи билән асманлар безәлгән, Униң қоли тез қачқан әҗдиһани санҗийду.
Por su Espíritu se adornan los cielos. Su mano ha atravesado la serpiente veloz.
14 Мана, бу ишлар пәқәт униң қилғанлириниң кичиккинә бир қисмидур, халас; Униң сөз-каламидин аңлаватқинимиз наһайити пәс бир шивирлаш, халас! Униң пүткүл зор қудритиниң гүлдүрмамисини болса кимму чүшинәлисун?!».
He aquí que éstos no son más que las afueras de sus caminos. ¡Qué pequeño es el susurro que oímos de él! Pero el trueno de su poder ¿quién puede entenderlo?”