Аюп 21
1 Аюп җававән мундақ деди: —
Entonces Job respondió,
2 «Гәплиримгә қулақ селиңлар, Бу силәрниң маңа бәргән «тәсәллилириңлар»ниң орнида болсун!
“Escucha con atención mi discurso. Que esto te sirva de consuelo.
3 Сөз қилишимға йол қойсаңлар; Сөз қилғинимдин кейин, йәнә мазақ қиливериңлар!
Permíteme, y yo también hablaré. Después de que yo haya hablado, burlate.
4 Мениң шикайитим болса, инсанға қаритиливатамду? Роһум қандақму бетақәт болмисун?
En cuanto a mí, ¿es mi queja ante el hombre? ¿Por qué no debería estar impaciente?
5 Маңа убдан қараңларчу? Силәр чоқум һәйран қалисиләр, Қолуңлар билән ағзиңларни етивалисиләр.
Mírame y asómbrate. Pon la mano en la boca.
6 Мән бу ишлар үстидә ойлансамла, вәһимигә чөмимән, Пүтүн әтлиримни титрәк басиду.
Cuando me acuerdo, me siento turbado. El horror se apodera de mi carne.
7 Немишкә яманлар яшивериду, Узун өмүр көриду, Һәтта зор күч-һоқуқлуқ болиду?
“¿Por qué viven los malvados? ¿envejecer, sí, y hacerse poderoso en el poder?
8 Уларниң нәсли өз алдида, Пәрзәнтлири көз алдида мәзмут өсиду,
Su hijo está establecido con ellos ante sus ojos, su descendencia ante sus ojos.
9 Уларниң өйлири вәһимидин аман туриду, Тәңриниң тайиғи уларниң үстигә тәгмәйду.
Sus casas están a salvo del miedo, ni la vara de Dios sobre ellos.
10 Уларниң калилири җүпләнсә уруқлимай қалмайду, Иники мозайлайду, Мозийиниму ташлимайду.
Sus toros se reproducen sin falta. Sus vacas paren y no abortan.
11 [Рәзилләр] кичик балилирини қой падисидәк талаға чиқиривериду, Уларниң пәрзәнтлири тақлап-сәкрәп уссул ойнап жүриду.
Envían a sus pequeños como un rebaño. Sus hijos bailan.
12 Улар дап һәм чилтарға тәңкәш қилиду, Улар нәйниң авазидин шатлиниду.
Cantan al son de la pandereta y el arpa, y se regocijan con el sonido de la pipa.
13 Улар күнлирини аватчилиқ ичидә өткүзиду, Андин көзни жумуп ачқучила тәһтисараға чүшүп кетиду. (Sheol h7585)
Pasan sus días en la prosperidad. En un instante bajan al Seol. (Sheol h7585)
14 Һәм улар Тәңригә: «Биздин нери бол, Бизниң йоллириң билән тонушқимиз йоқтур!» — дәйду,
Le dicen a Dios: “Apártate de nosotros”, porque no queremos saber de tus costumbres.
15 — «Һәммигә Қадирниң хизмитидә болушниң әрзигидәк нәри барду? Униңға дуа қилсақ бизгә немә пайда болсун?!».
¿Qué es el Todopoderoso, para que le sirvamos? ¿Qué provecho vamos a tener si le rezamos?
16 Қараңлар, уларниң бәхити өз қолида әмәсму? Бирақ яманларниң нәсиһити мәндин нери болсун!
He aquí que su prosperidad no está en su mano. El consejo de los malvados está lejos de mí.
17 Яманларниң чириғи қанчә қетим өчиду? Уларни өзлиригә лайиқ күлпәт басамду? [Худа] ғәзивидин уларға дәрдләрни бөлүп берәмду?
“Cuántas veces se apaga la lámpara de los impíos, que su calamidad venga sobre ellos, que Dios reparte penas en su ira?
18 Улар шамал алдидики еңизға охшаш, Қара қуюн учуруп кетидиған пахалға охшашла йоқамду?
Cuántas veces son como rastrojos ante el viento, como paja que se lleva la tormenta?
19 Тәңри униң қәбиһлигини балилириға чүшүрүшкә қалдурамду? [Худа] бу җазани униң өзигә бәрсун, униң өзи буни тетисун!
Dices: “Dios hace recaer su iniquidad sobre sus hijos”. Que se recompense a sí mismo, para que lo sepa.
20 Өзиниң һалакитини өз көзи билән көрсун; Өзи Һәммигә Қадирниң қәһрини тетисун!
Que sus propios ojos vean su destrucción. Que beba de la ira del Todopoderoso.
21 Чүнки униң бекитилгән жил-айлири түгигәндин кейин, У қандақму йәнә өз өйдикилиридин һозур-һалавәт алалисун?
Pues qué le importa su casa después de él, cuando el número de sus meses se corta?
22 Тәңри каттиларниң үстидинму һөкүм қилғандин кейин, Униңға билим үгитәләйдиған адәм бармидур?!
“¿Alguien enseñará el conocimiento de Dios, ya que juzga a los que están en lo alto?
23 Бириси сақ-саламәт, пүтүнләй ғәм-әндишсиз, азатиликтә жиллири тошқанда өлиду;
Uno muere con todas sus fuerzas, estando totalmente a gusto y tranquilo.
24 Беқинлири сүт билән семиз болиду, Устиханлириниң илиги хелә нәм туриду.
Sus cubos están llenos de leche. La médula de sus huesos se humedece.
25 Йәнә бириси болса аччиқ арманда түгәп кетиду; У һеч қандақ раһәт-парағәт көрмигән.
Otro muere en la amargura del alma, y nunca sabe bien.
26 Улар билән биллә топа-чаңда тәң ятиду, Қурутлар уларға чаплишиду.
Se acuestan por igual en el polvo. El gusano los cubre.
27 — Мана, силәрниң немини ойлаватқанлиғиңларни, Мени қарилаш нийәтлириңларни билимән.
“He aquí que conozco tus pensamientos, los planes con los que me equivocas.
28 Чүнки силәр мәндин: «Есилзадиниң өйи нәгә кәткән? Рәзилләрниң турған чедирлири нәдидур?» дәп сораватисиләр.
Porque decís: “¿Dónde está la casa del príncipe? ¿Dónde está la tienda en la que vivían los malvados?
29 Силәр йолучилардин шуни соримидиңларму? Уларниң шу баянлириға көңүл қоймидиңларму?
¿No has preguntado a los caminantes? ¿No conoces sus evidencias?
30 [Демәк], «Яман адәм палакәт күнидин сақлинип қалиду, Улар ғәзәп күнидин қутулуп қалиду!» — [дәйду].
que el hombre malo está reservado para el día de la calamidad, que son llevados al día de la ira?
31 Ким [рәзилниң] тутқан йолини йүз туранә әйипләйду? Ким униңға өз қилмиши үчүн тегишлик җазасини йегүзиду?
¿Quién declarará su camino a la cara? ¿Quién le pagará lo que ha hecho?
32 Әксичә, у һәйвәт билән йәрлигигә көтирип меңилиду, Униң қәбри күзәт астида туриду.
Sin embargo, será llevado a la tumba. Los hombres vigilarán la tumba.
33 Җилғиниң чалмилири униңға татлиқ билиниду; Униң алдидиму сансиз адәмләр кәткәндәк, Униң кәйнидинму барлиқ адәмләр әгишип бариду.
Los terrones del valle serán dulces para él. Todos los hombres irán detrás de él, como hubo innumerables antes de él.
34 Силәр немишкә маңа қуруқ гәп билән тәсәлли бәрмәкчи? Силәрниң җаваплириңларда пәқәт сахтилиқла тепилиду!
Así quecómo puedes consolarme con tonterías, porque en sus respuestas sólo queda la falsedad”.
