Аюп 21
1 Аюп җававән мундақ деди: —
Replicó Job y dijo:
2 «Гәплиримгә қулақ селиңлар, Бу силәрниң маңа бәргән «тәсәллилириңлар»ниң орнида болсун!
“Escuchad bien mis palabras. Que me deis, a lo menos, este consuelo.
3 Сөз қилишимға йол қойсаңлар; Сөз қилғинимдин кейин, йәнә мазақ қиливериңлар!
Toleradme, para que pueda hablar; y cuando haya hablado, podréis burlaros.
4 Мениң шикайитим болса, инсанға қаритиливатамду? Роһум қандақму бетақәт болмисун?
¿Por ventura me quejo de un hombre? ¿Cómo no ha de impacientarse mi espíritu?
5 Маңа убдан қараңларчу? Силәр чоқум һәйран қалисиләр, Қолуңлар билән ағзиңларни етивалисиләр.
Miradme y espantaos, y poned la mano sobre la boca.
6 Мән бу ишлар үстидә ойлансамла, вәһимигә чөмимән, Пүтүн әтлиримни титрәк басиду.
Yo, de solo pensarlo, tiemblo, y se apodera de mí un escalofrío.
7 Немишкә яманлар яшивериду, Узун өмүр көриду, Һәтта зор күч-һоқуқлуқ болиду?
¿Cómo es que viven los inicuos, alcanzan muchos años y gran fuerza?
8 Уларниң нәсли өз алдида, Пәрзәнтлири көз алдида мәзмут өсиду,
Sus hijos viven en su presencia, y sus vástagos ante sus ojos.
9 Уларниң өйлири вәһимидин аман туриду, Тәңриниң тайиғи уларниң үстигә тәгмәйду.
Sus casas están en paz, sin temer nada, y la vara de Dios no los alcanza.
10 Уларниң калилири җүпләнсә уруқлимай қалмайду, Иники мозайлайду, Мозийиниму ташлимайду.
Sus toros son siempre fecundos, sus vacas paren y no abortan.
11 [Рәзилләр] кичик балилирини қой падисидәк талаға чиқиривериду, Уларниң пәрзәнтлири тақлап-сәкрәп уссул ойнап жүриду.
Como manadas de ovejas salen sus pequeñuelos, y sus niños saltan (de gozo).
12 Улар дап һәм чилтарға тәңкәш қилиду, Улар нәйниң авазидин шатлиниду.
Bailan al son de la pandereta y de la cítara, y se regocijan al son de la flauta.
13 Улар күнлирини аватчилиқ ичидә өткүзиду, Андин көзни жумуп ачқучила тәһтисараға чүшүп кетиду. (Sheol h7585)
Pasan en delicias sus días, y sin darse cuenta bajan al sepulcro. (Sheol h7585)
14 Һәм улар Тәңригә: «Биздин нери бол, Бизниң йоллириң билән тонушқимиз йоқтур!» — дәйду,
Y, sin embargo, estos dicen a Dios: «Retírate de nosotros, no nos gusta conocer tus caminos.
15 — «Һәммигә Қадирниң хизмитидә болушниң әрзигидәк нәри барду? Униңға дуа қилсақ бизгә немә пайда болсун?!».
¿Qué es el Todopoderoso para que le sirvamos? ¿Qué ganaremos rogándole?»
16 Қараңлар, уларниң бәхити өз қолида әмәсму? Бирақ яманларниң нәсиһити мәндин нери болсун!
¿No está su fortuna en sus manos? ¡Lejos de mí el consejo de los impíos!
17 Яманларниң чириғи қанчә қетим өчиду? Уларни өзлиригә лайиқ күлпәт басамду? [Худа] ғәзивидин уларға дәрдләрни бөлүп берәмду?
Pues ¡cuántas veces se apaga la lámpara de los malvados, y viene sobre ellos su destrucción! ¡Y cuántas veces (Dios) en su ira les asigna dolores!
18 Улар шамал алдидики еңизға охшаш, Қара қуюн учуруп кетидиған пахалға охшашла йоқамду?
Son como hojarasca llevada por el viento, como tamo que arrebata un torbellino.
19 Тәңри униң қәбиһлигини балилириға чүшүрүшкә қалдурамду? [Худа] бу җазани униң өзигә бәрсун, униң өзи буни тетисун!
(Dicen) que Dios guarda para los hijos la iniquidad del (padre). ¡Que le castigue a él, para que sepa!
20 Өзиниң һалакитини өз көзи билән көрсун; Өзи Һәммигә Қадирниң қәһрини тетисун!
¡Vean sus propios ojos su ruina, y beba él mismo la ira del Omnipotente!
21 Чүнки униң бекитилгән жил-айлири түгигәндин кейин, У қандақму йәнә өз өйдикилиридин һозур-һалавәт алалисун?
Pues ¿qué interés puede tener él por el futuro de su casa, cuando se le cortare el número de sus meses?
22 Тәңри каттиларниң үстидинму һөкүм қилғандин кейин, Униңға билим үгитәләйдиған адәм бармидур?!
¿Es acaso a Dios, a quien se puede enseñar sabiduría, siendo Él quien juzga a los grandes?
23 Бириси сақ-саламәт, пүтүнләй ғәм-әндишсиз, азатиликтә жиллири тошқанда өлиду;
Uno muere en su pleno vigor, enteramente feliz y tranquilo,
24 Беқинлири сүт билән семиз болиду, Устиханлириниң илиги хелә нәм туриду.
cubiertas sus entrañas de grosura, bien empapada la médula de sus huesos;
25 Йәнә бириси болса аччиқ арманда түгәп кетиду; У һеч қандақ раһәт-парағәт көрмигән.
y; otro muere en amargura de alma, sin haber gozado de los bienes.
26 Улар билән биллә топа-чаңда тәң ятиду, Қурутлар уларға чаплишиду.
Pero yacen en el polvo de modo igual, y los cubren los gusanos.
27 — Мана, силәрниң немини ойлаватқанлиғиңларни, Мени қарилаш нийәтлириңларни билимән.
Ya conozco vuestros pensamientos, y los planes insidiosos que fraguáis contra mí.
28 Чүнки силәр мәндин: «Есилзадиниң өйи нәгә кәткән? Рәзилләрниң турған чедирлири нәдидур?» дәп сораватисиләр.
Porque decís: «¿Dónde está la casa del opresor? ¿Qué se hizo de la tienda que habitaban los impíos?»
29 Силәр йолучилардин шуни соримидиңларму? Уларниң шу баянлириға көңүл қоймидиңларму?
¿No habéis preguntado jamás a los que pasan por el camino? Por eso tampoco conocéis lo que os indican:
30 [Демәк], «Яман адәм палакәт күнидин сақлинип қалиду, Улар ғәзәп күнидин қутулуп қалиду!» — [дәйду].
que en el día de la perdición es salvado el impío, y que escapa en el día de la ira.
31 Ким [рәзилниң] тутқан йолини йүз туранә әйипләйду? Ким униңға өз қилмиши үчүн тегишлик җазасини йегүзиду?
¿Quién le echa en cara su conducta? y por lo que hizo ¿quién lo castiga?
32 Әксичә, у һәйвәт билән йәрлигигә көтирип меңилиду, Униң қәбри күзәт астида туриду.
Es llevado al sepulcro (con honor), y sobre su túmulo se vela.
33 Җилғиниң чалмилири униңға татлиқ билиниду; Униң алдидиму сансиз адәмләр кәткәндәк, Униң кәйнидинму барлиқ адәмләр әгишип бариду.
Leves le son los terrones del valle; y todos siguen en pos de él, así como no tienen número los que van delante de él.
34 Силәр немишкә маңа қуруқ гәп билән тәсәлли бәрмәкчи? Силәрниң җаваплириңларда пәқәт сахтилиқла тепилиду!
¿Cómo pues me consoláis con vanas palabras si vuestras respuestas no son más que perfidia?”
