< Аюп 21 >
1 Аюп җававән мундақ деди: —
そこでヨブは答えて言った、
2 «Гәплиримгә қулақ селиңлар, Бу силәрниң маңа бәргән «тәсәллилириңлар»ниң орнида болсун!
「あなたがたはとくと、わたしの言葉を聞き、これをもって、あなたがたの慰めとするがよい。
3 Сөз қилишимға йол қойсаңлар; Сөз қилғинимдин кейин, йәнә мазақ қиливериңлар!
まずわたしをゆるして語らせなさい。わたしが語ったのち、あざけるのもよかろう。
4 Мениң шикайитим болса, инсанға қаритиливатамду? Роһум қандақму бетақәт болмисун?
わたしのつぶやきは人に対してであろうか。わたしはどうして、いらだたないでいられようか。
5 Маңа убдан қараңларчу? Силәр чоқум һәйран қалисиләр, Қолуңлар билән ағзиңларни етивалисиләр.
あなたがたはわたしを見て、驚き、手を口にあてるがよい。
6 Мән бу ишлар үстидә ойлансамла, вәһимигә чөмимән, Пүтүн әтлиримни титрәк басиду.
わたしはこれを思うと恐ろしくなって、からだがしきりに震えわななく。
7 Немишкә яманлар яшивериду, Узун өмүр көриду, Һәтта зор күч-һоқуқлуқ болиду?
なにゆえ悪しき人が生きながらえ、老齢に達し、かつ力強くなるのか。
8 Уларниң нәсли өз алдида, Пәрзәнтлири көз алдида мәзмут өсиду,
その子らは彼らの前に堅く立ち、その子孫もその目の前に堅く立つ。
9 Уларниң өйлири вәһимидин аман туриду, Тәңриниң тайиғи уларниң үстигә тәгмәйду.
その家は安らかで、恐れがなく、神のつえは彼らの上に臨むことがない。
10 Уларниң калилири җүпләнсә уруқлимай қалмайду, Иники мозайлайду, Мозийиниму ташлимайду.
その雄牛は種を与えて、誤ることなく、その雌牛は子を産んで、そこなうことがない。
11 [Рәзилләр] кичик балилирини қой падисидәк талаға чиқиривериду, Уларниң пәрзәнтлири тақлап-сәкрәп уссул ойнап жүриду.
彼らはその小さい者どもを群れのように連れ出し、その子らは舞い踊る。
12 Улар дап һәм чилтарға тәңкәш қилиду, Улар нәйниң авазидин шатлиниду.
彼らは手鼓と琴に合わせて歌い、笛の音によって楽しみ、
13 Улар күнлирини аватчилиқ ичидә өткүзиду, Андин көзни жумуп ачқучила тәһтисараға чүшүп кетиду. (Sheol )
その日をさいわいに過ごし、安らかに陰府にくだる。 (Sheol )
14 Һәм улар Тәңригә: «Биздин нери бол, Бизниң йоллириң билән тонушқимиз йоқтур!» — дәйду,
彼らは神に言う、『われわれを離れよ、われわれはあなたの道を知ることを好まない。
15 — «Һәммигә Қадирниң хизмитидә болушниң әрзигидәк нәри барду? Униңға дуа қилсақ бизгә немә пайда болсун?!».
全能者は何者なので、われわれはこれに仕えねばならないのか。われわれはこれに祈っても、なんの益があるか』と。
16 Қараңлар, уларниң бәхити өз қолида әмәсму? Бирақ яманларниң нәсиһити мәндин нери болсун!
見よ、彼らの繁栄は彼らの手にあるではないか。悪人の計りごとは、わたしの遠く及ぶ所でない。
17 Яманларниң чириғи қанчә қетим өчиду? Уларни өзлиригә лайиқ күлпәт басамду? [Худа] ғәзивидин уларға дәрдләрни бөлүп берәмду?
悪人のともしびの消されること、幾たびあるか。その災の彼らの上に臨むこと、神がその怒りをもって苦しみを与えられること、幾たびあるか。
18 Улар шамал алдидики еңизға охшаш, Қара қуюн учуруп кетидиған пахалға охшашла йоқамду?
彼らが風の前のわらのようになること、あらしに吹き去られるもみがらのようになること、幾たびあるか。
19 Тәңри униң қәбиһлигини балилириға чүшүрүшкә қалдурамду? [Худа] бу җазани униң өзигә бәрсун, униң өзи буни тетисун!
あなたがたは言う、『神は彼らの罪を積みたくわえて、その子らに報いられるのだ』と。どうかそれを彼ら自身に報いて、彼らにその罪を知らせられるように。
20 Өзиниң һалакитини өз көзи билән көрсун; Өзи Һәммигә Қадирниң қәһрини тетисун!
すなわち彼ら自身の目にその滅びを見させ、全能者の怒りを彼らに飲ませられるように。
21 Чүнки униң бекитилгән жил-айлири түгигәндин кейин, У қандақму йәнә өз өйдикилиридин һозур-һалавәт алалисун?
その月の数のつきるとき、彼らはその後の家になんのかかわる所があろうか。
22 Тәңри каттиларниң үстидинму һөкүм қилғандин кейин, Униңға билим үгитәләйдиған адәм бармидур?!
神は天にある者たちをさえ、さばかれるのに、だれが神に知識を教えることができようか。
23 Бириси сақ-саламәт, пүтүнләй ғәм-әндишсиз, азатиликтә жиллири тошқанда өлиду;
ある者は繁栄をきわめ、全く安らかに、かつおだやかに死に、
24 Беқинлири сүт билән семиз болиду, Устиханлириниң илиги хелә нәм туриду.
そのからだには脂肪が満ち、その骨の髄は潤っている。
25 Йәнә бириси болса аччиқ арманда түгәп кетиду; У һеч қандақ раһәт-парағәт көрмигән.
ある者は心を苦しめて死に、なんの幸をも味わうことがない。
26 Улар билән биллә топа-чаңда тәң ятиду, Қурутлар уларға чаплишиду.
彼らはひとしくちりに伏し、うじにおおわれる。
27 — Мана, силәрниң немини ойлаватқанлиғиңларни, Мени қарилаш нийәтлириңларни билимән.
見よ、わたしはあなたがたの思いを知り、わたしを害しようとするたくらみを知る。
28 Чүнки силәр мәндин: «Есилзадиниң өйи нәгә кәткән? Рәзилләрниң турған чедирлири нәдидур?» дәп сораватисиләр.
あなたがたは言う、『王侯の家はどこにあるか、悪人の住む天幕はどこにあるか』と。
29 Силәр йолучилардин шуни соримидиңларму? Уларниң шу баянлириға көңүл қоймидиңларму?
あなたがたは道行く人々に問わなかったか、彼らの証言を受け入れないのか。
30 [Демәк], «Яман адәм палакәт күнидин сақлинип қалиду, Улар ғәзәп күнидин қутулуп қалиду!» — [дәйду].
すなわち、災の日に悪人は免れ、激しい怒りの日に彼は救い出される。
31 Ким [рәзилниң] тутқан йолини йүз туранә әйипләйду? Ким униңға өз қилмиши үчүн тегишлик җазасини йегүзиду?
だれが彼に向かって、その道を告げ知らせる者があるか、だれが彼のした事を彼に報いる者があるか。
32 Әксичә, у һәйвәт билән йәрлигигә көтирип меңилиду, Униң қәбри күзәт астида туриду.
彼はかかれて墓に行き、塚の上で見張りされ、
33 Җилғиниң чалмилири униңға татлиқ билиниду; Униң алдидиму сансиз адәмләр кәткәндәк, Униң кәйнидинму барлиқ адәмләр әгишип бариду.
谷の土くれも彼には快く、すべての人はそのあとに従う。彼の前に行った者も数えきれない。
34 Силәр немишкә маңа қуруқ гәп билән тәсәлли бәрмәкчи? Силәрниң җаваплириңларда пәқәт сахтилиқла тепилиду!
それで、あなたがたはどうしてむなしい事をもって、わたしを慰めようとするのか。あなたがたの答は偽り以外の何ものでもない」。