Аюп 16
1 Андин Аюп җававән мундақ деди: —
Wtedy Hiob odpowiedział:
2 Мән мошундақ гәпләрни көп аңлиғанмән; Силәр һәммиңлар азап йәткүзидиған әҗайип тәсәлли бәргүчи екәнсиләр-һә!
Słyszałem wiele takich rzeczy; wy wszyscy jesteście przykrymi pocieszycielami.
3 Мундақ ватилдап қилған гәплириңларниң чеки барму? Силәргә мундақ җавап беришкә зади немә қутратқулуқ қилди?
Kiedy [będzie] koniec tych próżnych słów? Albo co cię skłania do tego, że tak odpowiadasz?
4 Халисамла өзүм силәргә охшаш сөз қилалайттим; Силәр мениң орнумда болидиған болсаңлар, Мәнму сөзләрни бағлаштуруп ейтип, силәргә зәрбә қилалайтим, Бешимниму силәргә қаритип чайқалайттим!
Ja także mógłbym mówić jak wy; gdybyście byli w moim położeniu, mógłbym nagromadzić słów przeciwko wam i potrząsać głową nad wami.
5 Һалбуки, мән әксичә ағзим билән силәрни риғбәтләндүрәттим, Ләвлиримниң тәсәллиси силәргә дора-дәрман болатти.
Ja jednak pokrzepiałbym was swoimi ustami i poruszanie moich warg ulżyłoby [waszym cierpieniom].
6 Лекин мениң сөзлишим билән азавим азаймайду; Яки гепимни ичимгә жутувалисамму, маңа немә арамчилиқ болсун?
[Ale] jeśli będę mówił, mojemu bólowi to nie ulży, a jeśli przestanę, czyż opuści mnie?
7 Бирақ У мени һалсизландүрүвәтти; Шундақ, Сән пүткүл аиләмни вәйран қиливәттиң!
A teraz zmęczył mnie. Spustoszyłeś całe moje zgromadzenie.
8 Сән мени қамаллидиң! Шуниң билән [әһвалим маңа] гувалиқ қилмақта; Мениң оруқ-қақшал [бәдиним] орнидин туруп өзүмни әйипләп гувалиқ қилиду!
Pomarszczyłeś mnie na świadectwo, a moje wychudzenie powstaje i świadczy przeciwko mnie w twarz.
9 Униң ғәзиви мени титма қилип, Мени ов олҗиси қилиду; У маңа қарап чишини ғучурлитиду; Мениң дүшминимдәк көзини алайитип маңа тикиду.
Jego gniew [mnie] porwał, nienawidzi mnie; zgrzyta na mnie zębami. Mój wróg przeszywa mnie wzrokiem.
10 [Адәмләр] маңа қарап [мазақ қилишип] ағзини ачиду; Улар нәпрәт билән мәңзимгә качатлайду; Маңа һуҗум қилай дәп сәп түзиду.
Otworzyli na mnie swe usta; znieważając, bili mnie po policzkach; zebrali się razem przeciwko mnie.
11 Худа мени әскиләргә тапшурған; Мени рәзилләрниң қолиға ташливәткән екән.
Bóg wydał mnie przewrotnemu, oddał mnie w ręce niegodziwych.
12 Әслидә мән теч-аманлиқта тураттим, бирақ у мени пачақлиди; У бойнумдин силкип битчит қиливәтти, Мени Өз нишани қилған екән.
Żyłem w spokoju, ale on mnie pokruszył; chwycił mnie za kark, roztrzaskał i postawił sobie za cel.
13 Униң оқячилири мени қапсивалди; Һеч айимай У үчәй-бағримни житип, Өтүмни йәргә төкүвәтти.
Otoczyli mnie jego strzelcy; przeszywa moje nerki, a nie oszczędził; wylał na ziemię moją żółć.
14 У у йәр-бу йеримгә үсти-үстиләп зәхим қилип бөсүп кириду; У палвандәк маңа қарап етилиду.
Rozbija mnie, ranę za raną; naciera na mnie jak olbrzym.
15 Терәмниң үстигә бөз рәхт тикип қойдум; Өз иззәт-һөрмитимни топа-чаңға селип қойдум.
Uszyłem wór na swoją skórę i prochem zbezcześciłem swój róg.
16 Гәрчә қолумда һеч қандақ зораванлиқ болмисиму, Дуайим чин дилимдин болған болсиму, Йүзүм жиға-зерәидин қизирип кәтти; Қапақлиримни өлүм сайиси басти.
Moja twarz jest czerwona od płaczu i na moich powiekach [jest] cień śmierci.
Chociaż nie ma żadnej krzywdy na moich rękach, a moja modlitwa jest czysta.
18 Аһ, йәр-зимин, қенимни япмиғин! Налә-пәрядим тохтайдиғанға җай болмиғай!
Ziemio, nie zakrywaj mojej krwi i niech moje wołanie nie znajdzie miejsca!
19 Бирақ мана, асманларда һазирму маңа шаһит Болғучи бар! Әршләрдә маңа капаләт Болғучи бар!
Oto teraz mój świadek jest w niebie, mój obrońca na wysokości.
20 Өз достлирим мени мазақ қилғини билән, Бирақ көзүм техичә Тәңригә яш төкмәктә.
Moi przyjaciele szydzą ze mnie, ale moje oko wylewa łzy ku Bogu.
21 Аһ, инсан балиси дости үчүн келиштүргүчи болғандәк, Тәңри билән адәм оттурисидиму келиштүргүчи болсиди!
Oby ktoś spierał się z Bogiem o człowieka jak człowiek [spiera się] o swego bliźniego!
22 Чүнки йәнә бир нәччә жил өтүши биләнла, Мән барса қайтмас йолда меңип қалимән.
Upłynie bowiem niewiele lat, a pójdę ścieżką, skąd nie powrócę.
