Аюп 12
1 Аюп җававән мундақ деди: —
そこでヨブは答えて言った、
2 Силәр бәрһәқ әл-әһлисиләр! Өлсәңлар һекмәтму силәр билән биллә кетиду!
「まことに、あなたがたのみ、人である、知恵はあなたがたと共に死ぬであろう。
3 Мениңму силәрдәк өз әқлим бар, Әқилдә силәрдин қалмаймән; Бунчилик ишларни ким билмәйду?!
しかしわたしも、あなたがたと同様に悟りをもつ。わたしはあなたがたに劣らない。だれがこのような事を知らないだろうか。
4 Мән өз достлиримға мазақ объекти болдум; Мәндәк Тәңригә илтиҗа қилип, дуаси иҗабәт болған киши, Һәққаний, дурус бир адәм мазақ қилинди!
わたしは神に呼ばわって、聞かれた者であるのに、その友の物笑いとなっている。正しく全き人は物笑いとなる。
5 Раһәттә олтарған кишиләр көңлидә һәр қандақ күлпәтни нәзиригә алмайду; Улар: «Күлпәтләр путлири тейилиш алдида турған кишигила тәйяр туриду» дәп ойлайду.
安らかな者の思いには、不幸な者に対する侮りがあって、足のすべる者を待っている。
6 Қарақчиларниң чедирлири аватлишиду; Тәңригә һақарәт кәлтүридиғанлар аман туриду; Улар өзиниң илаһини өз алқинида көтириду.
かすめ奪う者の天幕は栄え、神を怒らす者は安らかである。自分の手に神を携えている者も同様だ。
7 Әнди һайванлардинму сорап бақ, Улар саңа үгитиду, Асмандики учар-қанатларму саңа дәйду;
しかし獣に問うてみよ、それはあなたに教える。空の鳥に問うてみよ、それはあなたに告げる。
8 Вә яки йәр-зиминға гәп қилсаңчу, Уму саңа үгитиду; Деңиздики белиқлар саңа сөз қилиду.
あるいは地の草や木に問うてみよ、彼らはあなたに教える。海の魚もまたあなたに示す。
9 Буларниң һәммисини Пәрвәрдигарниң қоли қилғанлиғини ким билмәйду?
これらすべてのもののうち、いずれか主の手がこれをなしたことを知らぬ者があろうか。
10 Барлиқ җан егилири, барлиқ әт егилири, Җүмлидин барлиқ инсанниң нәпәси униң қолидидур.
すべての生き物の命、およびすべての人の息は彼の手のうちにある。
11 Еғизда таамни тетиғандәк, Қулақму сөзиниң тоғрилиғини синап бақиду әмәсму?
口が食物を味わうように、耳は言葉をわきまえないであろうか。
12 Яшанғанларда даналиқ раст тепиламду? Күнлириниң көп болуши билән йорутулуш келәмду?
老いた者には知恵があり、命の長い者には悟りがある。
13 Униңдила даналиқ һәм қудрәт бар; Униңдила йолйоруқ һәм йорутуш бардур.
知恵と力は神と共にあり、深慮と悟りも彼のものである。
14 Мана, У харап қилса, һеч ким қайтидин қуруп чиқалмайду; У қамап қойған адәмни һеч ким қоюветәлмәйду.
彼が破壊すれば、再び建てることができない。彼が人を閉じ込めれば、開き出すことができない。
15 Мана, У суларни тохтитивалса, сулар қуруп кетиду, У уларни қоюп бәрсә, улар йәр-зиминни бесип вәйран қилиду.
彼が水を止めれば、それはかれ、彼が水を出せば、地をくつがえす。
16 Униңда күч-қудрәт, чин һекмәтму бар; Алдиғучи, алданғучиму униңға тәвәдур.
力と深き知恵は彼と共にあり、惑わされる者も惑わす者も彼のものである。
17 У мәслиһәтчиләрни ялаңач қилдуруп, ялап елип кетиду, Сорақчиларни рәсва қилиду.
彼は議士たちを裸にして連れ行き、さばきびとらを愚かにし、
18 У падишалар [әл-әһлигә] салған кишәнләрни йешиду, Андин шу падишаларни ялаңачлап, чатрақлирини лата биләнла қалдуруп [шәрмәндә қилиду].
王たちのきずなを解き、彼らの腰に腰帯を巻き、
19 У каһинларни ялиңаяғ маңдуруп елип кетиду; У күч-һоқуқдарларни ағдуриду.
祭司たちを裸にして連れ行き、力ある者を滅ぼし、
20 У ишәшлик қаралған затларниң ағзини етиду; Ақсақалларниң әқлини елип кетиду.
みずから頼む者たちの言葉を奪い、長老たちの分別を取り去り、
21 У ақсүнәкләрниң үстигә һақарәт төкиду, У палванларниң бәлвеғини йешип [уларни күчсиз қилиду].
君たちの上に侮りを注ぎ、強い者たちの帯を解き、
22 У қараңғулуқтики чоңқур сирларни ашкарилайду; У өлүмниң сайисини йорутиду.
暗やみの中から隠れた事どもをあらわし、暗黒を光に引き出し、
23 У әл-жутларни улуқлаштуриду һәм андин уларни гумран қилиду; Әл-жутларни кеңәйтиду, уларни тарқитиду.
国々を大きくし、またこれを滅ぼし、国々を広くし、また捕え行き、
24 У зиминдики әл-җамаәтниң каттивашлириниң әқлини елип кетиду; Уларни йолсиз дәшт-баяванда сәрсан қилип аздуриду.
地の民の長たちの悟りを奪い、彼らを道なき荒野にさまよわせ、
25 Улар нурсизландурулуп қараңғулуқта йолни силаштуриду, У уларни мәс болуп қалған кишидәк галди-гулдуң маңдуриду.
光なき暗やみに手探りさせ、酔うた者のようによろめかせる。
