Йәшая 46

1 Бәл болса тиз пүкти, Небо еңишиватиду; Уларниң мәбудлири улақларниң земмисигә, калиларниң зиммисигә чүшти; Силәр көтәргән нәрсилириңлар әнди улақларға артилған болуп, Һалсиз улақларға еғир жүк болиду!

Бел упав на коліна, зігнувся Нево́, — стали і́доли їхні для звіри́ни й худоби. Те, що колись ви носили, накладене, мов той тяга́р на худобу пому́чену.

2 Улар еңишиду, бирликтә тиз пүкишиду; Улар мошу жүкни қутқузалмайду, Бәлки өзлири әсиргә чүшиду.

Зігнулися й ра́зом упали вони на коліна; не могли врятува́ти тягара́, і самі до поло́ну пішли.

3 И Яқупниң җәмәти, Шундақла Исраил җәмәтиниң қалдиси, Анаңларниң қосиғидики чағдин тартип үстүмгә артилғанлар, Балиятқудики чағдин тартип көтирилип кәлгәнләр, — Маңа қулақ селиңлар!

Почуйте Мене, доме Яковів, та ввесь за́лишку дому Ізраїлевого, яких від живота Я підняв, носив від утро́би,

4 Силәр қериғучиму Мән йәнила шундақтурмән, Чечиңлар ақарғучиму Мән силәрни йүдүп жүримән; Силәрни ясиған Мәндурмән, силәрни көтиримән; Силәрни йүдүп қутқузимән.

і Я буду Той Самий до ста́рости вашої, і до сивини вас носи́тиму, Я вчинив, і Я буду носити, й Я дви́гатиму й поряту́ю!

5 Әнди Мени кимгә охшатмақчи, Яки кимни Маңа тәң қилмақчисиләр? Уни Маңа охшаш дәп, Силәр кимни Мән билән селиштурмақчисиләр?

До ко́го Мене ви вподо́бите та прирівня́єте, до кого подібним Мене́ ви учините, щоб схожому бути?

6 Улар болса һәмянидин алтунни чечип берип, Күмүчниму таразиға салиду, Бир зәргәрни ялливалиду, У бир мәбудни ясап бериду; Улар жиқилиду, дәрвәқә чоқуниду!

Ті, що золото сиплють з киси́, срібло ж важать вагою, вина́ймлюють золотаря́, щоб із того їм бога зробив, і перед ним вони падають та поклоня́ються,

7 Улар уни мүрисигә артиду, Уни көтирип, өз орниға қойиду; Андин у әшу йәрдә өрә туриду; У орнидин қозғилалмайду; Бириси униңға йелинип тиләйду, Лекин у җавап бәрмәйду; У кишини аваричилигидин қутқузмайду.

носять його на плечі́, підіймають його, і ставлять його на місці його. І стоїть, і з місця свого́ він не рухається; коли ж хто до нього кричить, то він не відпові́сть, і не врятує його від недолі.

8 Мошу ишларни есиңларда тутуңлар; Шундақла өзүңларни һәқиқий әркәкләрдәк көрситиңлар; И, итаәтсизләр, Буни есиңларға кәлтүрүңлар;

Пам'ятайте про це та змужні́йте, візьміть це на розум, прови́нники!

9 Илгәрки ишларни, йәни қедимдин болған ишларни есиңларға кәлтүрүңлар; Чүнки Мән Тәңридурмән, башқа бири йоқтур; Мән Худадурмән, Маңа охшашлар йоқтур;

Пам'ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й ніко́го, як Я,

10 Мән: «Мениң бекиткиним орунлиниду, Көңлүмгә барлиқ пүккәнләрни әмәлгә ашурмай қоймаймән» дәп, Ишниң нәтиҗисини баштила, Алдин-ала техи қилинмиған ишларни аян қилип ейтқучидурмән;

що звіщаю кінець від поча́тку, і напере́д — що не сталося ще, і що говорю́: „Мій за́мір відбу́деться, і всяке жада́ння Своє Я вчиню́“,

11 Күнчиқиштин житқуч бир қушни, Йәни көңлүмгә пүккинимни ада қилғучи бир адәмни жирақ жуттин чақирғучидурмән. Бәрһәқ, Мән сөз қилған, Бәрһәқ, Мән уни чоқум әмәлгә ашуримән; Буни нийәт қилғанмән, Бәрһәқ, Мән уни вуҗудқа чиқиримән.

що хижого пта́ха зо схо́ду прикли́кую, з кра́ю далекого мужа Своєї поради! Так, Я сказав — те й спрова́джу, що Я задумав був — теє зроблю́!

12 И һәққанийлиқтин жирақ кәткән җаһиллар, Маңа қулақ селиңлар: —

Почуйте Мене, твердосе́рді, далекі від справедливости!

13 Мән һәққанийлиғимни йеқин қилимән, У жирақлашмайду; Шуниңдәк Мениң ниҗатим һәм кечикмәйду; Мән Зионға ниҗат йәткүзүп, Исраилға җулалиқ-гөзәллигимни тикләп беримән».

Я Свою справедливість набли́зив, — вона недале́ко, а спасі́ння Моє не припі́зниться, і дам на Сіоні спасі́ння, дам Ізраїлеві Свою ве́лич!