Һекмәт топлиғучи 10
1 Худди өлүк чивинләр әттарниң әтирини сеситиветидиғандәк, азраққинә ахмақлиқ таразида даналиқ вә иззәт-һөрмәттинму еғир тохтайду.
死んだはえは、香料を造る者のあぶらを臭くし、少しの愚痴は知恵と誉よりも重い。
2 Даналиқниң көңли оңға майил, ахмақниңки солға.
知者の心は彼を右に向けさせ、愚者の心は左に向けさせる。
3 Ахмақ киши һәтта йолда меңиватқандиму, униң әқли кам болғачқа, у ахмақ екәнлигини һәммигә аян қилиду.
愚者は道を行く時、思慮が足りない、自分の愚かなことをすべての人に告げる。
4 Һөкүмдарниң саңа аччиғи кәлсә, орнуңдин истепа бәрмә; чүнки тинич-сәвричанлиқ хата-сәһвәнликтин болған зор хапилиқни тиничлитиду.
つかさたる者があなたに向かって立腹しても、あなたの所を離れてはならない。温順は大いなるとがを和らげるからである。
5 Қуяш астида яман бир ишни көрдумки, у һөкүмдардин чиққан бир хата иштур —
わたしは日の下に一つの悪のあるのを見た。それはつかさたる者から出るあやまちに似ている。
6 ахмақлар жуқури мәнсәптә, шуниң билән тәң байлар пәс орунда олтириду;
すなわち愚かなる者が高い地位に置かれ、富める者が卑しい所に座している。
7 мән қулларниң атқа мингәнлигини, әмирләрниң қуллардәк пиядә маңғанлиғини көрдум.
わたしはしもべたる者が馬に乗り、君たる者が奴隷のように徒歩であるくのを見た。
8 Орини колиған киши униңға жиқилиши мүмкин; тамни бузған кишини илан чеқиши мүмкин;
穴を掘る者はみずからこれに陥り、石がきをこわす者は、へびにかまれる。
9 ташларни йөткигән киши таш тәрипидин ярилиниши мүмкин; отун яридиған киши хәвпкә учрайду.
石を切り出す者はそれがために傷をうけ、木を割る者はそれがために危険にさらされる。
10 Палта гал болса, бириси тиғини билимисә, палтини күчәп чепишқа тоғра келиду; бирақ даналиқ адәмни утуқ-мувәппәқийәткә ериштүриду.
鉄が鈍くなったとき、人がその刃をみがかなければ、力を多くこれに用いねばならない。しかし、知恵は人を助けてなし遂げさせる。
11 Илан ойнитилмай туруп, иланчини чақса, иланчиға немә пайда?
へびがもし呪文をかけられる前に、かみつけば、へび使は益がない。
12 Дана кишиниң сөзлири шәпқәтликтур; бирақ ахмақниң ләвлири өзини жутиду.
知者の口の言葉は恵みがある、しかし愚者のくちびるはその身を滅ぼす。
13 Сөзлириниң беши ахмақлиқ, айиғи рәзил тәлвиликтур;
愚者の口の言葉の初めは愚痴である、またその言葉の終りは悪い狂気である。
14 амма ахмақ йәнила гәпни көпәйтиду. Бирақ һеч ким кәлгүсини билмәйду; униңдин кейинки ишларни ким униңға ейталисун?
愚者は言葉を多くする、しかし人はだれも後に起ることを知らない。だれがその身の後に起る事を告げることができようか。
15 Ахмақлар җапаси билән өзлирини упритиду; чүнки улар һәтта шәһәргә баридиған йолниму билмәйду.
愚者の労苦はその身を疲れさせる、彼は町にはいる道をさえ知らない。
16 И зимин, падишасиң бала болса, әмирлириң сәһәрдә зияпәт өткүзсә, һалиңға вай!
あなたの王はわらべであって、その君たちが朝から、ごちそうを食べる国よ、あなたはわざわいだ。
17 И зимин, падишасиң мөтивәрниң оғли болса вә әмирлириң кәйп үчүн әмәс, бәлки өзини қувәтләш үчүн мувапиқ вақтида зияпәт өткүзсә, бу сениң бәхитиң!
あなたの王は自主の子であって、その君たちが酔うためでなく、力を得るために、適当な時にごちそうを食べる国よ、あなたはさいわいだ。
18 Һорунлуқтин өйниң торуси ғулай дәп қалиду; қолларниң бошлуғидин өйдин ямғур өтиду.
怠惰によって屋根は落ち、無精によって家は漏る。
19 Зияпәт күлкә үчүн тәйярлинар, шарап һаятни хуш қилар; лекин пул һәммә ишни һәл қилар!
食事は笑いのためになされ、酒は命を楽しませる。金銭はすべての事に応じる。
20 Падишаға ләнәт қилма, һәтта оюңдиму тиллима; һоҗраңдиму байларни тиллима; чүнки асмандики бир қуш авазиңни таритиду, бир қанат егиси бу ишни аян қилиду.
あなたは心のうちでも王をのろってはならない、また寝室でも富める者をのろってはならない。空の鳥はあなたの声を伝え、翼のあるものは事を告げるからである。
