< Тарих-тәзкирә 2 28 >
1 Аһаз тәхткә чиққан чеғида жигирмә яшта еди; у Йерусалимда он алтә жил сәлтәнәт қилди. У атиси Давутқа охшаш Пәрвәрдигарниң нәзиридә дурус болғанни қилмай,
Аха́з був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.
2 Бәлки Исраилниң падишалириниң йолиға кирип маңди; у һәтта Баалларға атап мәбудларни қуйдурди;
І ходив він доро́гами Ізра́їлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів.
3 Пәрвәрдигар Исраиллар зиминидин һайдап чиқарған әлләрниң жиркинчлик гуналирини дорап, Һинном җилғисида күҗә көйдүрди, өзиниң пәрзәнтлирини оттин өткүзүп көйдүрди;
І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидо́тами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами.
4 Йәнә «жуқури җайлар»да, дөңләрдә вә һәр қайси көкәргән дәрәқ астида көйдүрмә қурбанлиқ қилди вә күҗә көйдүрди.
І він прино́сив же́ртви та кадив на па́гірках і на висо́тах, та під кожним зеленим деревом.
5 Шуңа, униң Худаси Пәрвәрдигар уни Сурийә падишасиниң қолиға тапшурди; Сурийләр уни тар мар кәлтүрүп, Йәһудадин нурғун хәлиқни тутқун қилип Дәмәшққә елип кәтти. Худа йәнә уни Исраил падишасиниң қолиға тапшурди, Исраил падишаси [Йәһудада] чоң қирғинчилиқ елип барди.
І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли́ до неволі від нього багатьох полоне́них, і спровадили до Дама́ску. Крім то́го, він був ви́даний і в руку Ізраїлевого царя, і той ура́зив його великою пора́зою.
6 Рәмалияниң оғли Пикаһ Йәһудада бир күн ичидә бир йүз жигирмә миң адәмни өлтүрди, уларниң һәммиси әзимәтләр еди; буниң сәвәви, улар ата-бовилириниң Худаси Пәрвәрдигардин ваз кәчкән еди.
І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоро́брих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків.
7 Зикри исимлиқ бир Әфраимий әзимәт бар еди; у падишаниң оғли Маасияһани, ординиң баш ғоҗидари Азрикам вә падишаниң баш вәзири Әлканаһни қәтл қилди.
А Зіхрі, лицар Єфремів, забив Маасею, царсько́го сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, другого по царі.
8 Исраиллар өз қериндашлиридин икки йүз миң аял, оғул-қиз балиларни тутқун қилип елип кәтти; улар йәнә Йәһудадин нурғун уруш ғәниймәтлирини булаң-талаң қилип Самарийәгә әкәтти.
І Ізраїлеві сини взяли́ до неволі зо своїх братів двісті тисяч жіно́к, синів та дочо́к, а також пограбува́ли від них велику здо́бич, і спрова́дили ту здобич до Самарії.
9 Лекин у йәрдә Пәрвәрдигарниң Одәд исимлиқ бир пәйғәмбири бар еди; у Самарийәгә қайтип кәлгән қошунниң алдиға чиқип уларға: — Қараңлар, ата-боваңларниң Худаси Пәрвәрдигар Йәһудаларни аччиғида силәрниң қолуңларға тапшурди вә силәр пәләккә йәткән қәһри-ғәзәп билән уларни өлтүрдүңлар.
А там був Господній пророк, Одед ім'я́ йому. І він вийшов перед ві́йсько, що вхо́дило до Самарії, та й сказав їм: „Ось Господь, Бог ваших батькі́в, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибива́ли між ними з лютістю, яка досягла́ аж до небе́с.
10 Әнди силәр йәнә Йәһудалар билән Йерусалимлиқларни мәҗбурий өзүңларға қул-дидәк қилмақчи болуватисиләр. Лекин силәр өзүңларму Худайиңлар Пәрвәрдигар алдида гуна-итаәтсизликләр өткүздуңларғу?
А тепер ви заду́муєте здобути собі за рабів та за неві́льниць дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого?
11 Әнди гепимгә қулақ селиңлар! Қериндашлириңлардин тутқун қилип кәлгәнләрни қайтуруветиңлар, чүнки Пәрвәрдигарниң қаттиқ ғәзиви бешиңларға чүшәй дәп қалди, деди.
Отож, послухайте мене тепер, і верніть тих полоне́них, яких взяли́ ви до неволі з ваших братів, бо на вас ре́вність Господнього гніву!“
12 Шуниң билән Әфраимларниң бир қанчә йолбашчилири, йәни Йоһананниң оғли Азария, Мәшиллимотниң оғли Бәрәкия, Шаллумниң оғли Һәзәкия вә Һадлайниң оғли Амаса қозғилип чиқип җәңдин қайтип кәлгән қошунни тосувелип
І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що прихо́дили з ві́йська,
13 уларға: — Бу тутқунларни бу йәргә елип кирсәңлар болмайду; бизниң Пәрвәрдигарниң алдида гунайимиз туруп, йәнә техиму көп гуналар вә итаәтсизликләрни айнитмақчимусиләр? Чүнки бизниң итаәтсизлигимиз һелиму интайин еғирдур, Исраилниң бешиға отлуқ қәһр-ғәзәп чүшәй дәп қалди, деди.
та й сказали до них: „Не приво́дьте цих полоне́них сюди, бо на провину нам проти Господа ви заду́муєте додати це до наших гріхів та до нашої прови́ни. Бо велика наша прови́на та жар гніву Господнього на Ізраїля!“
14 Шуниң билән ләшкәрләр тутқунлар билән уруш ғәниймәтлирини йолбашчилар вә пүткүл җамаәт алдида қалдуруп қойди.
І озбро́єні покинули тих полоне́них та ту здо́бич перед зверхниками та всім збором.
15 Жуқирида исми тилға елинған кишиләр қозғилип, тутқунларни башлап чиқти, уруш ғәниймәтлири ичидин кийим-кечәк вә аяқларни уларниң арисидики барлиқ ялаңач, ялаң аяқ турғанларға кийгүзүп, һәммисини йемәк-ичмәк билән ғизаландурди, үстибашлирини майлиди, барлиқ аҗизларни ешәкләргә миндүрүп, һәммисини «Хорма дәрәқлири шәһири» дәп атилидиған Йерихоға, өз қериндашлириниң қешиға апирип қойди, андин Самарийәгә қайтти.
І встали ті мужі, що були́ озна́чені імена́ми, і взяли́ полоне́них, і всіх їхніх наги́х позодяга́ли зо здо́бичі, і зодягну́ли їх, і обу́ли їх, і нагодува́ли їх, і напоїли їх, і намасти́ли їх, і кожного слабо́го з них пове́зли на ослах. І припрова́дили їх до Єрихо́ну, мі́ста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії.
16 Бу чағда Аһаз падиша Асурийәниң падишалириға ярдәм тиләп адәм әвәтти,
Того ча́су послав цар Аха́з до асирійських царів, щоб допомогли́ йому.
17 чүнки Едомийлар йәнә Йәһудаға һуҗум қилип нурғун адәмни тутқун қилип кәткән еди.
Прийшли ще й едо́мляни, і побили багатьо́х між Юдою, і взяли до неволі полоне́них.
18 Филистийләрму Шәфәлаһ түзләңлигидики вә Йәһуданиң җәнубидики шәһәрләргә таҗавуз қилип кирип, Бәйт-Шәмәш, Айҗалон, Гәдәрот, Сокоһ вә Сокоһқа тәвә йеза-қишлақларни, Тимнаһ вә Тимнаһқа тәвә йеза-қишлақларни, Гимзо вә Гимзоға тәвә йеза-қишлақларни ишғал қилип, шу йәрләргә җайлашқан еди.
А филисти́мляни розси́палися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву, і здобули́ Бет-Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і Сохо та зале́жні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні міста його, й осі́лися там.
19 Пәрвәрдигар Йәһуданиң падишаси Аһаз түпәйлидин Йәһудани хорлуққа қалдурди; чүнки Аһаз Йәһудани итаәтсиликкә езиқтурди вә өзи Пәрвәрдигарға еғир асийлиқ қилди.
Бо Господь прини́зив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневі́рився великим гріхом проти Господа.
20 Асурийәниң падишаси Тиглат-Пилнәсәр дәрвәқә униң йениға кәлди, лекин ярдәм беришниң орниға, униңға көп аваричиликләрни кәлтүрди.
І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому.
21 Чүнки Аһаз Пәрвәрдигарниң өйидин, падишаниң ордисидин, шундақла әмәлдарларниң өйлиридин көп мал-дунияни чиқирип, Асурийә падишасиға бәргән болсиму, лекин униңға һеч пайдиси болмиди.
Бо Аха́з пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському царе́ві, та не було це на по́міч йому.
22 Мошундақ интайин мүшкүл пәйттә бу падиша Аһаз Пәрвәрдигар алдида техиму еғир қәбиһликкә чөкүп кәтти.
А в ча́сі утиску його́, то продовжував спроневі́рюватися Господе́ві він, той цар Аха́з.
23 У өзини мәғлуп қилған Дәмәшқниң илаһлириға қурбанлиқ сунди, чүнки у: «Сурийәниң падишалириниң илаһлири уларға ярдәм қилди, шуңа мәнму уларға қурбанлиқ сунуп, уларни маңиму ярдәм беридиған қилимән» деди. Лекин әксичә бу бутлар униң өзини, шундақла барлиқ Исраилларни һалакәткә елип барди.
І прино́сив він жертви дама́ським бога́м, що його поби́ли, і говорив: „Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то бу́ду прино́сити їм жертви, і вони будуть допомагати мені!“А вони були йому на те, щоб спотикався він та ввесь Ізраїль!
24 Аһаз Пәрвәрдигарниң өйидики әсвап-буюмларни жиғип елип чиқип, уларни кесип-езип парә-парә қиливәтти; вә Пәрвәрдигарниң өйиниң дәрвазилирини печәтливәтти. Һәм өзи үчүн Йерусалимниң һәр бир доқмушида қурбангаһларни салғузди.
І Ахаз зібрав по́суд Божого дому, і порубав по́суд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі же́ртівники в кожному куті́ в Єрусалимі...
25 У йәнә Йәһуданиң һәр қайси шәһәрлиридә башқа илаһларға хушбуй йеқиш үчүн «жуқури җайлар»ни салғузди, шундақ қилип ата-бовилириниң Худаси Пәрвәрдигарниң ғәзиви қозғалди.
І в кожному місті Юдиному пороби́в він па́гірки, щоб кадити іншим богам, — і розгні́вав Господа, Бога батьків своїх.
26 Мана, униң қалған ишлири, җүмлидин барлиқ тутқан йоллири баштин-ахириғичә «Йәһуда вә Исраил падишалириниң тарихнамиси»да пүтүлгәндур.
А решта його діл та всі доро́ги його, перші й останні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
27 Аһаз ата-бовилири арисида ухлиди; кишиләр уни Йерусалим шәһиригә дәпнә қилди, лекин уни Исраил падишалириниң қәбирстанлиғиға дәпнә қилмиди. Оғли Һәзәкия униң орниға падиша болди.
І спочив Аха́з зо своїми батька́ми, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не вне́сли його до гробі́в Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекі́я.