< Тарих-тәзкирә 2 11 >
1 Рәһобоам Йерусалимға келип, Исраил билән җәң қилип падишалиқни өзигә қайтуруп әкилиш үчүн Йәһуда билән Бинямин җәмәтидин бир йүз сәксән миң хилланған җәңгивар әскәрни топлиди.
І прийшов Рехав'а́м до Єрусалиму, і зібрав дім Юдин та Веніяминів, сто й вісімдесят тисяч ви́браних військо́вих, щоб воювати з Ізраїлем, щоб вернути царство Рехав'амові.
2 Лекин Худаниң сөзи Худаниң адими Шемаяға келип: —
І було Господнє слово до Шемаї, чоловіка Божого, говорячи:
3 «Йәһуданиң падишаси, Сулайманниң оғли Рәһобоамға, Йәһуда билән Биняминдики Исраилларға сөз қилип: —
„Скажи Рехав'амові, Соломо́нову синові, царе́ві Юдиному, та всьому Ізраїлеві в Юді та в Веніямині, говорячи:
4 «Пәрвәрдигар мундақ дәйду: — Һуҗумға чиқмаңлар, қериндашлириңлар билән җәң қилмаңлар; һәр бириңлар өз өйүңларға қайтип кетиңлар; чүнки бу иш Мәндиндур», дегин» — дейилди. Вә улар Пәрвәрдигарниң сөзлиригә қулақ салди, Йәробоамға һуҗум қилиштин янди.
Так сказав Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми брата́ми! Верніться кожен до дому свого́, бо ця річ сталася від Мене!“І вони послу́халися Господніх слів, і вернулися з похо́ду на Єровоама.
5 Рәһобоам Йерусалимда туратти, вә Йәһудада қорғанлиқ шәһәрләрни салғузған еди.
І осівся Рехав'ам в Єрусалимі, і побудував тверди́нні міста в Юді.
6 У Бәйт-Ләһәм, Етам, Тәкоа,
І збудував він Віфлеєма, і Етама, і Текою,
7 Бәйт-Зур, Сокоһ, Адуллам,
і Бет-Цура, і Сохо, і Адуллама,
і Ґата, і Марешу, і Зіфа,
9 Адорайим, Лақиш, Азикаһ,
і Адораїма, і Лахіша, і Азеку,
10 Зораһ, Айҗалон, Һебронни ясатти; буларниң һәммиси қорғанлиқ шәһәрләр болуп, Йәһуда вә Биняминниң зиминида еди.
і Цор'у, і Айялона, і Хеврона, що в Юді та в Веніямині, міста тверди́нні.
11 У барлиқ қәлъә-қорғанларни мустәһкәмлиди вә уларда сәрдарларни тайинлиди, запас ашлиқ, май вә шарапларни тәйярлиди.
І зміцнив він ті тверди́ні, і дав у них начальників, і запаси, і оливи, і вина,
12 У йәнә һәр қайси шәһәрләрни көплигән қалқан вә нәйзиләр билән қуралландуруп, аламәт мустәһкәмливәтти. Йәһуда билән Бинямин униң тәрипидә туратти.
а до кожного окремого міста — великі щити́ та ра́тища, і дуже сильно їх позмі́цнював. І був його Юда та Веніямин.
13 Пүткүл Исраилда туруватқан каһинлар билән Лавийлар қайси жутта болмисун униң тәрипидә туратти.
А священики та Левити, що були в усьому Ізраїлі, зібралися до нього з усієї їхньої границі.
14 Чүнки Йәробоам билән униң оғуллири Лавийларни чәткә қеқип, уларниң Пәрвәрдигарниң хизмитидә болуп каһинлиқ өткүзүшини чәклигәнлиги үчүн, улар өзлириниң отлақлири вә мал-мүлкини ташлап Йәһуда зиминға вә Йерусалимға келишкән еди
Бо Левити кидали пасови́ська свої та власність свою, і прихо́дили до Юди та до Єрусалиму, бо Єровоам та сини його усунули їх від священичого служі́ння Господе́ві,
15 (чүнки Йәробоам «жуқури җайлар»дики хизмәт үчүн «текә илаһлири» вә өзи ясиған мозай мәбудлириниң қуллуғида болушқа өзи үчүн каһинларни тайинлиған еди).
і понаставля́ли собі священиків для па́гірків та демонів, та для тельці́в, що він понаро́блював.
16 Вә бу [Лавийларға] әгишип, Исраилниң һәммә қәбилилиридин көңлидә Исраилниң Худаси Пәрвәрдигарни сеғинип-издәшкә ирадә тиклигәнләр ата-бовилириниң Худаси болған Пәрвәрдигарға қурбанлиқ қилиш үчүн Йерусалимға келишти.
А за ними, зо всіх Ізраїлевих племе́н ті, що віддавали своє серце шукати Господа, Бога Ізраїля, прихо́дили до Єрусалиму прино́сити жертви Господе́ві, Богові батьків своїх.
17 Шундақ қилип улар Йәһуда падишалиғиниң күчини ашуруп, Сулайманниң оғли Рәһобоамни үч жил күчләндүрди; чүнки [Йәһудадикиләр] үч жил Давутниң вә Сулайманниң йолида маңған еди.
І зміцни́ли вони Юдине царство, і підси́лили Рехав'а́ма, Соломонового сина, на три роки, бо вони ходили три роки дорогою Давида та Соломона.
18 Рәһобоам Маһалатни әмригә алди. Маһалат Давутниң оғли Йәримотниң қизи; униң аниси Йәссәниң оғли Елиабниң қизи Абиһайил еди.
І взяв собі Рехав'ам жінку Махалат, дочку́ Єрімота, Давидового сина, та Авіхаїл, дочку́ Еліава, Ісаєвого сина.
19 Маһалаттин Рәһобоамға Йәуш, Шемария вә Заһам дегән оғуллар төрәлди.
І вона породила йому синів: Єуша, і Шемарію, Загама.
20 Кейинки вақитларда Рәһобоам йәнә Абшаломниң [нәврә] қизи Маакаһни әмригә алди; у униңға Абия, Аттай, Зиза вә Шеломитларни туғуп бәрди.
А по ній він узяв Мааху, дочку́ Авесаломову, і вона породила йому Авійю, і Аттая, і Зізу, і Шеломіта.
21 Рәһобоам Абшаломниң [нәврә] қизи Маакаһни әмригә алған барлиқ аяллири вә кенизәклиридин бәкрәк сөйәтти; чүнки у җәмий он сәккиз аял вә атмиш кенизәкни әмригә алған; у җәмий жигирмә сәккиз оғул, атмиш қиз пәрзәнт көргән.
І покохав Рехав'ам Мааху, Авесаломову дочку́, над усіх жіно́к своїх та наложниць своїх, бо він узяв вісімнадцять жіно́к та шістдеся́т наложниць, і породив двадцять і вісім синів та шістдеся́т дочо́к.
22 Рәһобоам Маакаһдин болған оғли Абияни қериндашлири ичидә һәммидин чоң шаһзадә қилип тиклиди, чүнки у уни падишалиққа варис қилмақчи еди.
А за го́лову Рехав'ам поставив Авійю, Маахиного сина, за володаря серед братів його, бо він хотів настанови́ти його царем.
23 Рәһобоам ақиланилик билән иш көрүп, оғуллирини Йәһуданиң барлиқ зиминлири вә Биняминниң барлиқ зиминлиридики барлиқ қорғанлиқ шәһәрләргә орунлаштуруп, уларни наһайити көп запас озуқ-түлүк билән тәминлиди; у йәнә уларға нурғун хотун елип бәрди.
І мудро він чинив, і порозсилав усіх синів своїх до всіх країв Юди й Веніямина, до всіх тверди́нних міст, і дав їм багате утри́мання, і підшукав їм багато жіно́к.