< Тарих-тәзкирә 1 28 >

1 Давут Исраилдики барлиқ әмәлдарларни, һәр қайси қәбилә башлиқлири, нөвәтлишип падишаниң хизмитини қилидиған қошун беши, миң беши, йүз беши, падиша вә шаһзадиләрниң барлиқ мал-мүлүк, чарва маллирини башқуридиған әмәлдарларни, шуниңдәк мәһрәм-ғоҗидарлар, палванлар вә барлиқ батур җәңчиләрни Йерусалимға чақиртип кәлди.
І зібрав Давид усіх Ізра́їлевих князі́в, зверхників племе́н, і зверхників відділів, що служать цареві, і тисячників, і сотників, і зверхників усякого маєтку та добутку царя та синів його ра́зом з е́внухами та ли́царями, та всякого хороброго вояка до Єрусалиму.
2 Падиша Давут орнидин туруп мундақ деди: — И бурадәрлирим вә хәлқим, гепимгә қулақ селиңлар: Көңлүмдә Пәрвәрдигарниң әһдә сандуғи үчүн бир арамгаһ, Худайимизниң тәхтипәриси болидиған бир өй селиш арзуюм бар еди һәмдә уни селишқа тәйярлиқму көрүп қойған едим.
І встав цар Давид на но́ги свої та й сказав: „Послухайте мене, брати мої та наро́де мій! Я серцем своїм був за те, щоб збудувати храм миру для ковчега Господнього заповіту та на підні́жок ніг нашого Бога, й я пригото́вив потрібне на збудува́ння.
3 Лекин Худа маңа: «Сән Мениң намимға атап өй салсаң болмайду, чүнки Сән җәңчи, адәм өлтүрүп қан төккәнсән» деди.
А Бог сказав мені: Ти не збудуєш храма для Мого Йме́ння, бо ти муж во́єн і кров проливав.
4 Исраилниң Худаси болған Пәрвәрдигар атамниң пүтүн җәмәтидин мени әбәдил-әбәт Исраилға падиша болушқа таллиди; чүнки У Йәһудани йолбашчи болушқа таллиған; У Йәһуда җәмәти ичидә атамниң җәмәтини таллиған, атамниң оғуллири ичидә мәндин рази болуп, мени пүтүн Исраилға падиша қилип тиклигән;
Та вибрав Господь, Бог Ізраїлів, мене з усього дому батька мого, щоб бути царем над Ізраїлем навіки, бо Юду вибрав Він на володаря, а серед Юдиного дому — дім батька мого, а серед синів мого батька — мене уподо́бав Собі, щоб настанови́ти царем над усім Ізраїлем.
5 мениң оғуллирим ичидин (Пәрвәрдигар дәрвәқә маңа көп оғул ата қилған) У йәнә оғлум Сулайманни Пәрвәрдигарниң падишалиғиниң тәхтигә олтирип, Исраилға һөкүмран болушқа таллиди.
А зо всіх моїх синів, — бо багатьо́х сині́в дав мені Господь — то Він вибрав сина мого Соломона, щоб сидів на троні Господнього царства над Ізраїлем.
6 У маңа: «Сениң оғлуң Сулайман болса Мениң өйүм вә һойлилиримни салғучи болиду; чүнки Мән уни Өзүмгә оғул болушқа таллидим, Мәнму униңға ата болимән.
І Він сказав мені: Соломон, син твій, — він збудує храма Мого та двори́ Мої, бо його Я вибрав Собі за сина, а Я бу́ду йому за Отця.
7 У Мениң әмир-бәлгүлимилиримгә бүгүнкидәк чиң туруп риайә қилидиған болса, униң падишалиғини мәңгү мустәһкәм қилимән» дегән еди.
І міцно поставлю Я царство його аж навіки, якщо він буде си́льний, щоб вико́нувати заповіді Мої та постано́ви Мої, як цього дня.
8 Шуңа бүгүн Пәрвәрдигарниң җамаити пүткүл Исраил хәлқиниң, шундақла Худайимизниң алдида [шуни ейтимән]: — Бу яхши жутқа егидарчилиқ қилиш үчүн вә кәлгүсидә балилириңларға мәңгүлүк мирас қилип қалдуруш үчүн, силәр Худайиңлар Пәрвәрдигарниң барлиқ әмирлирини издәп тутуңлар.
А тепер на оча́х усього Ізраїля, Господнього збо́ру, та в ушах нашого Бога говорю́ вам: Додержуйте й досліджуйте всі заповіді Господа, Бога вашого, щоб ви посіли цей добрий Край і віддали його в спа́дщину по собі синам вашим аж навіки.
9 — И, сән оғлум Сулайман, атаңниң Худаси болған Пәрвәрдигарни бил, сап дил вә пидакарлиқ билән Униң хизмитидә болғин. Чүнки Пәрвәрдигар җими адәмниң көңлини көзитип туриду, барлиқ ой-нийәтлирини пәриқ етиду. Сән Уни издисәң, У Өзини саңа тапқузиду; Униңдин тенип кәтсәң, сени мәңгү үзүп ташлайду.
А тепер, сину мій Соломо́не, знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем та всією душею, бо Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думо́к. Якщо будеш шукати Його, то ти зна́йдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе наза́вжди.
10 Әнди сән көңүл қойғин, Пәрвәрдигар муқәддәсхана қилиш үчүн бир өйни селишқа сени таллиди; батур бол, уни ада қил!».
Тепер дивися, що Господь вибрав тебе збудувати дім на святиню. Будь міцни́й та роби!“
11 Давут [муқәддәсгаһниң] дәһлизи, ханилири, ғәзнилири, балиханилири, ички өйлири вә кафарәт тәхтидики өйиниң лайиһисиниң һәммисини оғли Сулайманға тапшурди;
І Давид дав своєму синові Соломо́нові взори Господнього дому: притво́ру, і домів його, і скарбниць його, і го́рниць його, і кімна́т його внутрішніх, і дому для ковчегу,
12 [Худаниң] Роһидин тапшурувалғини бойичә у Пәрвәрдигарниң өйиниң һойлилири, төрт әтрапидики кичик өйләр, муқәддәсханидики хәзинләр, муқәддәс дәп беғишланған буюмлар қоюлидиған ғәзниләрниң лайиһилирини қалдурмай униңға көрсәтти.
і взір усього, що було в дусі його́ для подвір'я Господнього дому, і для всіх кімна́т навко́ло, для ска́рбів Божого дому та для ска́рбів святині,
13 Йәнә каһинлар билән Лавийларниң гуруппилиниши, Пәрвәрдигарниң өйидики һәр хил вәзипиләр, шуниңдәк Пәрвәрдигарниң өйигә еһтияҗлиқ барлиқ әсваплар тоғрисидики бәлгүлимиләрни көрсәтти;
і для ві́дділів священиків та Левитів, і для всякої праці служби Господнього дому, і для всяких рече́й для служби Господнього дому.
14 вә һәр хил ишларға керәклик алтун әсвапларни яситишқа кетидиған алтун, һәр хил ишларға керәклик күмүч әсвапларни яситишқа кетидиған күмүч,
І дав він золота — вагою для золота, для всіх речей кожної служби; і срібла для всіх срібних речей — вагою, для всіх речей кожної служби;
15 алтун чирақданларға, уларға тәвә алтун чирақларға, йәни һәр бир чирақдан вә чирақларға кетидиған алтун; күмүч чирақданларға, йәни һәр бир чирақдан вә шуниңға тәвә чирақлар үчүн кетидиған күмүчни тапшуруп бәрди. У һәр бир чирақданға ишлитиш орниға қарап керәклигини бәрди;
і вагу для золотих свічників та золотих їхніх лямпа́док, — вагою кожного свічника та лямпадок його, і для срібних свічників, — вагою для свічника́ та лямпадок його, за роботою кожного свічника́.
16 нан тизидиған алтун ширәләрни яситишқа, йәни һәр бир ширә үчүн керәклик алтун бәрди; күмүч ширәләрни яситишқа керәклик күмүч бәрди;
І дав золота вагою для столі́в хлібі́в показни́х, для кожного сто́лу і срібла для срібних столі́в,
17 вилка-илмәкләр, тәхсә-пиялә вә чөгүнләрни ясашқа, алтун чиниләр, йәни һәр хил чинини ясашқа керәклик болған сап алтун бәрди; күмүч чиниләрни ясашқа, йәни һәр бир чинә үчүн керәклик күмүч бәрди;
і виде́льця, і кропи́льниці, і чарки́ — чисте золото, і для золотих ке́ліхів — вагою для кожного ке́ліха, і для ке́ліхів срібних, — вагою для кожного келіха.
18 хушбуйгаһ ясашқа керәклик есил алтун бәрди. У йәнә қанатлирини керип Пәрвәрдигарниң әһдә сандуғини йепип туридиған алтун керублар қарайдиған [кафарәт] тәхтиниң нусхисини тапшуруп бәрди.
А для кадильного жертівника — дав очищеного золота вагою, і на подобу воза, для золотих херувимів, що простягають крила свої й покривають над ковчегом Господнього заповіту.
19 «Буларниң һәммиси, Пәрвәрдигар Өз қолини үстүмгә қойғанда маңа көрсәткән барлиқ нусха-әндизиләр болғачқа, мән йезип қойдум» деди Давут.
Усе це він зрозумів із письма з Господньої руки, що була́ над ним, усі роботи взору.
20 Давут йәнә оғли Сулайманға: «Сән батур вә җасарәтлик бол, буни ада қил; қорқма, алақзадиму болуп кәтмә; чүнки Пәрвәрдигар Худа, мениң Худайим сениң билән биллә болиду; таки Пәрвәрдигарниң өйидики кейинки ибадәт хизмити үчүн тәйярлиқ ишлири түгигәнгә қәдәр У сәндин һеч айрилмайду яки ташлапму қоймайду.
І сказав Давид до сина свого Соломона: „Будь си́льний і будь відважний, і роби, не бійся та не лякайся, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою, — Він не покине тебе й не позоста́вить тебе аж до закі́нчення всієї праці роботи Господнього дому...
21 Қара, Худаниң өйидики барлиқ хизмитини беҗиридиған каһинлар вә Лавийларниң гуруппилири тәйяр туриду; сениң йениңда һәр хил һүнәргә уста, һәр бир хизмәткә тәйяр турған һүнәрвәнләрму разилиқ билән туриду; униң үстигә әмәлдарлар вә барлиқ хәлиқ сениң әмриңни күтиду» деди.
А оце че́рги священиків та Левитів для всякої служби Божого дому. І будуть з тобою в усякій праці ре́вні люди, зді́бні на всяку службу, а начальники та ввесь наро́д, — на всі нака́зи твої“.

< Тарих-тәзкирә 1 28 >