Захарія 7
1 І сталося, у четвертому році царя Да́рія було Господнє слово до Заха́рія четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева.
Et en la quatrième année du règne de Darius, le quatrième jour du neuvième mois de chaseleu, la parole du Seigneur vint à Zacharie.
2 І послав Бет-Ел Сар'ецера й Реґем-Ме́леха та людей його, щоб Господа вблага́ти,
Sarasar et Arbeséer, le roi et ses hommes, envoyèrent en Béthel pour prier le Seigneur;
3 щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: „Чи я маю плакати п'ятого місяця та по́стити, як я робив це багато ро́ків?“
disant aux prêtres du temple du Seigneur tout-puissant et aux prophètes: Les saintes offrandes sont entrées ici le cinquième mois, comme il a déjà été fait en un grand nombre d'années.
4 І було́ слово Господа Саваота таке:
Et la parole du Seigneur, Dieu des armées, vint à moi, disant:
5 „Говори до всього наро́ду землі й до священиків, кажучи: Якщо ви по́стили та лементува́ли п'ятого й сьомого місяця, і то сімдеся́т років чи то ви по́стили для Мене?
Parle à tout le peuple de la terre et aux prêtres, et dis-leur: Quand vous avez jeûné et pleuré les cinquième et septième mois de ces soixante-dix années, est-ce pour Moi que vous avez jeûné?
6 А коли ви їсте та коли ви п'єте́, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п'єте́?
Et quand vous avez mangé et bu, n'est-ce pas pour vous que vous mangiez et buviez?
7 Чи ж це не ті слова́, які Господь виголо́шував через да́вніх пророків, коли Єрусалим був насе́лений та спокійний, і його міста́ навколо нього, і пі́вдень, і рівни́на були насе́лені?“
N'est-ce point là ce que vous a dit le Seigneur, par les prophètes d'autrefois, lorsque Jérusalem était habitée et prospérait, ainsi que les villes d'alentour, et que les montagnes et la plaine regorgeaient d'habitants?
8 І було до Заха́рія слово Господнє таке:
Et la parole du Seigneur vint à Zacharie, disant:
9 „Так говорить Господь Саваот, промовляючи: „Судіть суд по правді, і чиніть один о́дному милосердя та милість.
Voici ce que dit le Seigneur, maître de toutes choses: Soyez justes quand vous jugez, et que chacun soit compatissant et miséricordieux envers son frère.
10 А вдови́ й сироти́, чужи́нця та вбогого не гнобі́ть, і не ду́майте зла один о́дному в серці своєму!“
Gardez-vous d'opprimer la veuve, l'orphelin, l'étranger, le pauvre; et ne conservez point en vos cœurs un mauvais souvenir des méchancetés de vos frères.
11 Та вони не хотіли слу́хати, і відверну́ли своє раме́но від Мене, а ву́ха свої вчинили тяжки́ми, щоб не слу́хати,
Et ils ne le voulurent point entendre, et ils lui tournèrent le dos avec mépris, et pour ne point ouïr ils se bouchèrent les oreilles.
12 і серце своє зробили кре́менем, щоб не слу́хати Зако́ну, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.
Et ils se firent des cœurs désobéissants, au point d'être indociles à Ma loi et aux paroles que leur envoyait le Seigneur tout-puissant, par Son Esprit et par les prophètes d'autrefois. Et le Seigneur tout-puissant en eut un grand courroux.
13 „І сталося, як Я кликав, то вони не слу́халися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Савао́т.
Or voici ce qui arrivera, dit le Seigneur tout-puissant: le Seigneur a parlé et ils n'ont point écouté; de même, quand ils crieront, Je ne les écouterai pas.
14 І розвіяв Я їх по всіх наро́дах, які не знали їх, а край був спусто́шений по них, так що не було́ такого, хто б перехо́див чи верта́вся, і вони зробили улю́блений край спусто́шенням“.
Et Je les chasserai; et Je les disperserai parmi les nations qu'ils n'ont point connues; et derrière eux la terre sera dénuée d'allants et venants; et ils auront voué à la destruction une terre que J'avais choisie.
