Захарія 5
1 І зно́ву підніс я свої очі, та й побачив, аж ось летить звій.
Und ich erhob wiederum meine Augen und schaute und siehe, eine fliegende Buchrolle.
2 І сказав він до мене: „Що́ ти бачиш?“А я відказав: „Я бачу летючого зво́я. Довжина́ його — двадцять мірою ліктем, а ширина́ його — десять ліктів.“
Und er fragte mich: Was siehst du? Ich sprach: Ich sehe eine fliegende Buchrolle, zwanzig Ellen lang und zehn Ellen breit.
3 І сказав він мені: „Це те прокля́ття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен зло́дій буде знищений згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присяга́є ложно, буде знищений згідно з тим, що з того боку звою написане.
Und er sprach zu mir: Das ist der Fluch, der über das ganze Land ausgeht, damit es laut demselben von jedem Dieb und von jedem Falschschwörer gereinigt werde.
4 І привів Я його, прокля́ття, — говорить Господь Саваот, — і при́йде воно до дому зло́дія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно ося́деться в сере́дині дому його, і вигубить його, і дере́ва його та каміння його“.
Ich habe ihn ausgehen lassen, damit er eindringe in das Haus des Diebes und in das Haus dessen, der fälschlich bei meinem Namen schwört, und damit er in seinem Hause bleibe und es samt seinem Holzwerk und seinen Steinen verzehre.
5 І вийшов той ангол, що говорив зо мною, та й до мене сказав: „Зведи́ но свої очі й побач, що́ це вихо́дить?“
Und der Engel, der mit mir redete, trat hervor und sprach zu mir: Erhebe doch deine Augen und siehe, was da herauskommt!
6 І сказав я: „Що це таке?“А він відказав: „Це ефа́, що виходить“. І ще він сказав: „Це їхня подоба в усьому кра́ї“.
Ich aber fragte: Was ist das? Er sprach: Das ist ein Epha, das da hervorkommt. Und er fügte hinzu: Das ist ihre Verschuldung im ganzen Lande.
7 Аж ось підняла́ся оли́в'яна по́кришка, а це була́ одна жінка, що сиділа посеред ефи́.
Und siehe, da erhob sich eine Scheibe von Blei, und ein Weib saß drinnen im Epha.
8 І він сказав: „Це та несправедливість“. І кинув її до сере́дини ефи́, і кинув олив'я́ного куска до її отво́ру.
Da sprach er: Das ist die Bosheit! Und er warf sie wieder ins Epha hinein und den Bleiklumpen auf die Öffnung.
9 І звів я очі свої та й побачив, аж ось дві жінки виходять, і вітер гудів в їхніх кри́лах, а їхні кри́ла — як крила чорногу́за. І підняли́ вони ефу́ між землею та між небом.
Und ich erhob meine Augen und schaute; und siehe, da kamen zwei Weiber hervor, und der Wind blies in ihre Flügel (denn sie hatten Flügel wie Störche), und sie trugen das Epha fort zwischen Himmel und Erde.
10 І сказав я до ангола, що зо мною говорив: „Куди́ вони несуть цю ефу́?“
Da fragte ich den Engel, der mit mir redete: Wo bringen sie das Epha hin?
11 І сказав він до мене: „Щоб збудувати їй дім у краю́ Шін'ар. А коли він буде поста́влений, то буде покла́дена там на місці своєму“.
Er antwortete mir: Ihm ein Haus zu bauen im Lande Sinear, damit es dort hingesetzt werde und an seinem Orte bleibe.
