Захарія 5
1 І зно́ву підніс я свої очі, та й побачив, аж ось летить звій.
Je levai de nouveau les yeux et je vis: Et voici un rouleau qui volait.
2 І сказав він до мене: „Що́ ти бачиш?“А я відказав: „Я бачу летючого зво́я. Довжина́ його — двадцять мірою ліктем, а ширина́ його — десять ліктів.“
Il me dit: « Que vois-tu? « Je dis: « Je vois un rouleau qui vole; sa longueur est de vingt coudées et sa largeur de dix coudées. »
3 І сказав він мені: „Це те прокля́ття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен зло́дій буде знищений згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присяга́є ложно, буде знищений згідно з тим, що з того боку звою написане.
Et il me dit: C’est la malédiction qui sort sur la face de tout le pays; car, selon ce qui y est écrit, quiconque dérobe sera balayé d’ici, et, selon ce qui y est écrit, quiconque jure sera balayé d’ici.
4 І привів Я його, прокля́ття, — говорить Господь Саваот, — і при́йде воно до дому зло́дія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно ося́деться в сере́дині дому його, і вигубить його, і дере́ва його та каміння його“.
Je l’ai déchaînée, – oracle de Yahweh des armées, – et elle arrivera à la maison du voleur et à la maison de celui qui jure par mon nom en mentant; elle se logera au milieu de sa maison et la consumera, le bois et les pierres.
5 І вийшов той ангол, що говорив зо мною, та й до мене сказав: „Зведи́ но свої очі й побач, що́ це вихо́дить?“
L’ange qui parlait avec moi parut et me dit: « Lève les yeux et regarde ce qui apparaît. « Je dis: « Qu’est-ce? »
6 І сказав я: „Що це таке?“А він відказав: „Це ефа́, що виходить“. І ще він сказав: „Це їхня подоба в усьому кра́ї“.
Il dit: « C’est l’épha qui apparaît ». Et il ajouta: « C’est à cela que s’attache leur regard dans tout le pays. »
7 Аж ось підняла́ся оли́в'яна по́кришка, а це була́ одна жінка, що сиділа посеред ефи́.
Et voici qu’un disque de plomb fut soulevé, et il y avait une femme assise au milieu de l’épha.
8 І він сказав: „Це та несправедливість“. І кинув її до сере́дини ефи́, і кинув олив'я́ного куска до її отво́ру.
Il dit: « Cette femme est l’improbité. « Et il la repoussa au milieu de l’épha et jeta sur l’ouverture de celui-ci la masse de plomb.
9 І звів я очі свої та й побачив, аж ось дві жінки виходять, і вітер гудів в їхніх кри́лах, а їхні кри́ла — як крила чорногу́за. І підняли́ вони ефу́ між землею та між небом.
Et je levai les yeux, et je vis. Et voici que deux femmes apparurent; du vent soufflait dans leurs ailes; elles avaient des ailes pareilles aux ailes de la cigogne. Et elles enlevèrent l’épha entre le ciel et la terre.
10 І сказав я до ангола, що зо мною говорив: „Куди́ вони несуть цю ефу́?“
Je dis à l’ange qui parlait avec moi: « Où emportent-elles l’épha? »
11 І сказав він до мене: „Щоб збудувати їй дім у краю́ Шін'ар. А коли він буде поста́влений, то буде покла́дена там на місці своєму“.
Il me répondit: « Elles l’emportent pour lui bâtir une maison au pays de Sennaar; et, quand elle aura été fondée, on le placera là en son lieu.
