Захарія 2
1 І звів я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірни́чий шнур.
Then I looked up and saw a man with a measuring line/tape.
2 І сказав я: „Куди ти йдеш?“А він відказав мені: „Щоб змі́ряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина́ його та яка довжина́ його“.
I asked him, “Where are you going?” He replied, “[I am going] to measure Jerusalem, to determine how wide it is and how long it is.”
3 Аж ось ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.
Then the angel who had been talking to me started to leave, and another angel walked toward him.
4 І сказав він до нього: „Біжи, говори цьому юнако́ві, кажучи: Невкрі́плений буде Єрусалим через многість людей та худоби в сере́дині його.
That other angel said to him, “Run and tell that young man that [some day] there will be very many people and livestock in Jerusalem, with the result that there will be too many to live inside the city walls; many will [live outside] the walls.
5 А Я стану для нього, — говорить Господь, — огняни́м муром навко́ло, і стану славою в сере́дині його.
And Yahweh says that he [himself] will be [like] [MET] a wall of fire around [the city], and he will be there with his glory.”
6 „Горе, горе, — втікайте з північного кра́ю, — говорить Госпо́дь, — бо на чотири небесні вітри́ розпоро́шу Я вас, промовляє Господь.
Yahweh declares [to the people who were exiled to Babylonia], “Run! Flee from Babylonia [MTY], the country east [of Israel], and flee in all directions from the places where I caused you to be scattered!
7 Горе, — втікай до Сіону, мешка́нко дочки́ Вавило́ну!
You people [who previously lived in] Jerusalem and who [now] live in Babylon, flee from there!
8 Бо так промовляє Госпо́дь Савао́т: Для слави послав Він мене до наро́дів, що вас грабува́ли, бо хто вас дото́ркується, той дото́ркується до зірця́ Його ока.
The [armies of the] nations that [attacked you and] took away your valuable possessions have attacked those who are very precious to the Commander of the armies of angels [IDM]. So he says this about me: ‘After I have honored him and sent him to [rebuke] the nations,
9 Бо ось тільки махну́ Я своєю рукою на них, — і для їхніх рабів вони здо́биччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.
[it is as though] I will strike them with my fist, with the result that those who were their slaves will [now] take back their possessions from those who caused them to become slaves.’ And when that happens, you will know that the Commander of the armies of angels is the one who sent me.”
10 Співай же та ті́шся, о до́чко Сіону, бо ось Я прихо́джу та перебува́тиму посеред те́бе, говорить Госпо́дь!
Yahweh says, “[You people of] Jerusalem [APO], shout and be happy, [because] I will be coming [to you] and I will live among you!”
11 І дня то́го прилу́чаться люди числе́нні до Господа, „і стануть наро́дом Мені, а Я перебува́тиму посеред те́бе“, і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе.
At that time, [people of] many nations will be united to Yahweh and will become his people. He will live among [all of] you; and you will know that the Commander of the armies of angels [is the one who] sent me to you.
12 І Юду, спа́док Свій, пося́де Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він ще!
[The people of] Judah will be a very special part of his sacred country, and Jerusalem will again be the city that he has chosen.
13 Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробуди́вся з мешка́ння святого Свого́!“
Everyone, [everywhere, ] should be silent in the presence of Yahweh, because he [again] will come [down] from the sacred place where he lives in heaven [to do great things for us].
