Захарія 11
1 Ліва́не, відкрий свої двері, — і огонь пожере́ з твоїх ке́дрів!
黎巴嫩哪，开开你的门， 任火烧灭你的香柏树。
2 Голоси, кипари́се, бо ке́др он упав, пограбо́вані пи́шні! Голосіте, баша́нські дуби́, бо ліс неприступний звалився!
松树啊，应当哀号； 因为香柏树倾倒，佳美的树毁坏。 巴珊的橡树啊，应当哀号， 因为茂盛的树林已经倒了。
3 Чути голос виття́ пастухів, бо го́рдощі їхні пограбо́вані! Чути рик левчукі́в, бо йорда́нська краса́ попусто́шена.
听啊，有牧人哀号的声音， 因他们荣华的草场毁坏了。 有少壮狮子咆哮的声音， 因约旦河旁的丛林荒废了。
4 Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на зарі́з,
耶和华—我的 神如此说：“你—撒迦利亚要牧养这将宰的群羊。
5 що ріжуть їх їхні купці — і не винні, а їхні продавці промовляють: Благослове́нний Господь, що я збагаті́в! А їхні пастухи не помилують їх!
买他们的宰了他们，以自己为无罪；卖他们的说：‘耶和华是应当称颂的，因我成为富足。’牧养他们的并不怜恤他们。
6 Бо Я не помилую більше вже ме́шканців цеї землі, промовляє Госпо́дь. І ось передам Я люди́ну, одно́го одно́му до рук, та до рук царя їхнього, — і землю вони потовчу́ть, і Я з їхніх рук не врятую ніко́го!
耶和华说：‘我不再怜恤这地的居民，必将这民交给各人的邻舍和他们王的手中。他们必毁灭这地，我也不救这民脱离他们的手。’”
7 І пас Я отару, яка на зарі́з тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одно́го назвав: „Милість“, а одного назвав: „Зго́да“, і пас Я отару.
于是，我牧养这将宰的群羊，就是群中最困苦的羊。我拿着两根杖，一根我称为“荣美”，一根我称为“联索”。这样，我牧养了群羊。
8 І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обри́дила Мене.
一月之内，我除灭三个牧人，因为我的心厌烦他们；他们的心也憎嫌我。
9 Тому́ Я сказав: Не па́стиму вас! Та вівця́, що має померти, нехай умре, а що має погу́блена бути — хай буде погу́блена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!
我就说：“我不牧养你们。要死的，由他死；要丧亡的，由他丧亡；余剩的，由他们彼此相食。”
10 І Я взяв Свого кия „Милість“, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма́ наро́дами.
我折断那称为“荣美”的杖，表明我废弃与万民所立的约。
11 І він зла́маний був того дня, і пізнали покупці́ отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.
当日就废弃了。这样，那些仰望我的困苦羊就知道所说的是耶和华的话。
12 І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших оча́х, дайте платню́ Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню́ відва́жили — тридцять срібнякі́в.
我对他们说：“你们若以为美，就给我工价。不然，就罢了！”于是他们给了三十块钱作为我的工价。
13 І промовив до мене Господь: Кинь її ганчаре́ві, ту славну ціну́, що вони оціни́ли Мене! І Я взяв оті тридцять срібнякі́в, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря́.
耶和华吩咐我说：“要把众人所估定美好的价值丢给窑户。”我便将这三十块钱，在耶和华的殿中丢给窑户了。
14 І зламав Я Свого кия другого, „Згоду“, щоб зламати брате́рство між Юдою та між Ізраїлем.
我又折断称为“联索”的那根杖，表明我废弃犹大与以色列弟兄的情谊。
15 І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаря́ддя пастуха нерозумного.
耶和华又吩咐我说：“你再取愚昧牧人所用的器具，
16 Бо ось Я настановлю́ па́стиря на землі, — він загу́блених не відві́дає, розпоро́шеного не буде шукати, і зла́маної не вилікує, стоячої не годува́тиме, а м'ясо ситої їстиме, і ра́тиці їхні поламає.
因我要在这地兴起一个牧人。他不看顾丧亡的，不寻找分散的，不医治受伤的，也不牧养强壮的；却要吃肥羊的肉，撕裂它的蹄子。
17 Горе негідному па́стиреві, який покида́є ота́ру! Меч на раме́но його та в його́ праве око: конче всохне раме́но йому, і конче стемні́є його́ праве око!“
无用的牧人丢弃羊群有祸了！ 刀必临到他的膀臂和右眼上。 他的膀臂必全然枯干； 他的右眼也必昏暗失明。”
