Захарія 11
1 Ліва́не, відкрий свої двері, — і огонь пожере́ з твоїх ке́дрів!
黎巴嫩! 打開你的門，讓火來吞滅你的香柏!
2 Голоси, кипари́се, бо ке́др он упав, пограбо́вані пи́шні! Голосіте, баша́нські дуби́, бо ліс неприступний звалився!
松樹，哀號吧! 因為香柏已被伐倒，高大者已被摧毀；巴商的橡樹，哀號吧! 因為不可深入的樹林全已倒下。
3 Чути голос виття́ пастухів, бо го́рдощі їхні пограбо́вані! Чути рик левчукі́в, бо йорда́нська краса́ попусто́шена.
聽，牧人在哀號，因為他們的的光榮己被破壞；聽，幼獅在咆哮，因為約旦的豪華已遭摧毀。
4 Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на зарі́з,
上主，我的天主這樣說：「你要牧放這待宰的羊群!
5 що ріжуть їх їхні купці — і не винні, а їхні продавці промовляють: Благослове́нний Господь, що я збагаті́в! А їхні пастухи не помилують їх!
那些購買牠們來宰殺的，以為無過；那賣出他們的的還說；上主應受讚美，因為我成了富翁! 那牧放牠們的，毫不憐惜牠們。
6 Бо Я не помилую більше вже ме́шканців цеї землі, промовляє Госпо́дь. І ось передам Я люди́ну, одно́го одно́му до рук, та до рук царя їхнього, — і землю вони потовчу́ть, і Я з їхніх рук не врятую ніко́го!
我也決不再憐恤這地上的居民──上主的斷語；看，我要將每個人交在他的的牧人手中．和他的君王手中，讓他們毀滅這地， 決不由他們手中搶救。
7 І пас Я отару, яка на зарі́з тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одно́го назвав: „Милість“, а одного назвав: „Зго́да“, і пас Я отару.
這樣我就代替賣羊人牧放待宰的羊群。我取了兩根棍杖：一根我稱它為「愛護」，一根我叫它作「聯合」；我這樣牧放了羊群。
8 І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обри́дила Мене.
在一個月內，我竟廢除了三個牧人；終於我的人神也厭煩了羊群，而他們的心也厭惡我。
9 Тому́ Я сказав: Не па́стиму вас! Та вівця́, що має померти, нехай умре, а що має погу́блена бути — хай буде погу́блена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!
我於是說：我不願再失放你們：那要死的，就讓他死去；那要喪亡的，就讓他喪亡；那劓剩下的，就讓他們彼此吞食。
10 І Я взяв Свого кия „Милість“, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма́ наро́дами.
以後，我就拿起我的棍杖「愛護」，把它折斷，藉以廢除我與眾百姓所結的盟約。
11 І він зла́маний був того дня, і пізнали покупці́ отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.
盟約便在那一天廢除了；於是那些注視我的羊販子，便知道這是上主的話。
12 І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших оча́х, дайте платню́ Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню́ відва́жили — тридцять срібнякі́в.
以後，我對他們說：如果你們看著好，就給我工資，不然，就算了。他們於是衡量了二十兩銀子作我的工資。
13 І промовив до мене Господь: Кинь її ганчаре́ві, ту славну ціну́, що вони оціни́ли Мене! І Я взяв оті тридцять срібнякі́в, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря́.
那時上主對我說：「你把他們對我所佔計的高價投入寶內! 我就是拿了那三十兩銀子，投入上主殿內寶庫裏
14 І зламав Я Свого кия другого, „Згоду“, щоб зламати брате́рство між Юдою та між Ізраїлем.
我又折斷我的另一根棍杖「聯合」，藉以廢除與以色列間的手足情誼。
15 І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаря́ддя пастуха нерозумного.
上主又對我說：「你再取一套愚昧收入的服裝，
16 Бо ось Я настановлю́ па́стиря на землі, — він загу́блених не відві́дає, розпоро́шеного не буде шукати, і зла́маної не вилікує, стоячої не годува́тиме, а м'ясо ситої їстиме, і ра́тиці їхні поламає.
因為．看，我將在地上興起一個牧人：那喪失的，他不去尋找；那迷途的，他不去搜索；那受傷的，他不去醫治；那病弱的，他不去扶持；卻要擇肥而食，並且剝去牠們的蹄子。
17 Горе негідному па́стиреві, який покида́є ота́ру! Меч на раме́но його та в його́ праве око: конче всохне раме́но йому, і конче стемні́є його́ праве око!“
禍哉! 那拋棄羊群的愚昧牧人! 願刀劍落在他的臂膊和他的右眼上! 願他的臂膊枯槁! 願他的右眼完全失明!
