< Захарія 10 >

1 Просіть від Господа дощу́ ча́су весняно́го пізнього дощу́, — Господь чинить бли́скавки, і зливни́й дощ посилає їм, кожному траву на полі.
Mou kole ʻae ʻuha meia Sihova, ʻI he māhina ʻoe ʻuha mui; pea pehē, ʻe ngaohi ʻe Sihova ʻae ʻuhila, mo ne foaki ʻae ʻuha lahi kiate kinautolu, ki he tangata taki taha ʻae mohuku ʻi he ngoue.
2 Бо говорять марно́ту домо́ві божки́, і віщуни́ бачать лжу, і розказують сни неправдиві, потішають марно́тою. Тому́ вони бродять, немов та ота́ра, мандру́ють вони, бо без па́стиря.
He ko e vaʻinga ʻae lea ʻae ngaahi tamapua, pea kuo mamata ʻae kau kikite ki he loi, pea kuo nau fakamatala ʻae ngaahi misi loi; ʻoku taʻeʻaonga ʻenau fakafiemālie: ko ia naʻa nau ʻalu hē ʻo hangē ha fanga manu, naʻa nau puputuʻu, koeʻuhi naʻe ʻikai ha tauhi.
3 На па́стирів гнів Мій пала́є, а козлів навіщу́, бо ста́до Своє, Юдин дім покарає Господь Саваот, і вчинить Він їх, немов Свої́м славним коне́м на війні.
Naʻe tafutafu ʻeku houhau ki he kau tauhi, pea naʻaku tautea ʻae fanga kosi: he kuo ʻaʻahi ʻe he ʻOtua ʻakinautolu, ʻoku ne tauhi ʻi he fale ʻo Siuta, pea kuo ne ngaohi ʻakinautolu, ke hangē ko ha hoosi lelei ki he tau.
4 З нього буде наріжник, із нього кіло́к, з нього лук бойови́й, з нього вийдуть керма́ничі ра́зом усі,
Naʻe meiate ia ʻae maka-tuliki, naʻe meiate ia ʻae faʻo, naʻe meiate ia ʻae kaufana ki he tau, pea ʻe haʻu fakataha meiate ia ʻae pule kotoa pē.
5 І будуть, немов те лица́рство, що то́пче воно на війні, як болото на вулицях, і бу́дуть вони воювати, бо з ними Господь, і кінно́тних їздці́в засоро́млять.
Pea te nau hangē ko e kau tangata mālohi, ʻoku malamalaki hifo [honau fili ]ʻi he pelepela ʻoe ngaahi hala, ʻoka fai ʻae tau: pea te nau tau, koeʻuhi ʻoku ʻiate kinautolu ʻa Sihova, pea te nau fakamaaʻi ʻae kau heka hoosi.
6 І вчиню́ Я лица́рським дім Юдин, а дім Йо́сипів спасу́, і верну́ їх, бо змилосе́рдивсь над ними, і стануть вони, ніби Я їх не кидав, Бо Я — Господь Бог їхній, і буду Я їх вислухо́вувати.
“Pea te u tokoni mālohi ʻae fale ʻo Siuta, pea te u fakamoʻui ʻae fale ʻo Siosefa, pea te u ʻomi ʻakinautolu, mo toe fakanofo ʻakinautolu; koeʻuhi ko ʻeku ʻofa kiate kinautolu: pea te nau hangē naʻe ʻikai te u liʻaki ʻakinautolu: he ko au, ko Sihova, ko honau ʻOtua, pea te u fanongo kiate kinautolu.
7 І стане лица́рським Єфрем, і звеселі́є їхнє серце, немов від вина, а їхні сини це побачать та бу́дуть радіти, поті́шиться серце їхнє Го́сподом.
Pea ʻe tatau ʻakinautolu ʻi ʻIfalemi, mo ha taha mālohi, pea ʻe fiefia honau loto ʻo hangē ko ha meʻa ʻi he uaine; ʻio, ʻe mamata ki ai ʻenau fānau pea nau fiefia: ʻe nekeneka honau loto ʻia Sihova.
8 Я їм дам зна́ка та їх позбираю, бо Я ви́купив їх, і мно́житись будуть, як мно́жились.
Te u fakaʻiseʻisa koeʻuhi ko kinautolu, pea u tānaki ʻakinautolu; he kuo u huhuʻi ʻakinautolu, pea te nau tupu ʻo hangē ko ʻenau faʻa tupu.
9 І розсію Я їх між наро́дами, і в далеких края́х вони будуть Мене зга́дувати, і жи́тимуть з ді́тьми своїми, і ве́рнуться.
Pea te u tūtuuʻi ʻakinautolu ʻi he lotolotonga ʻoe kakai; pea te nau manatuʻi au, ʻi he ngaahi fonua mamaʻo; pea ʻe moʻui ʻakinautolu, pea mo ʻenau fānau, pea ʻe toe tafoki mai.
10 І верну́ їх із кра́ю єгипетського, і позгрома́джую їх із Ашшу́ру, і введу́ їх до кра́ю Ґілеа́ду й Ліва́ну, і мі́сця не виста́чить їм.
Te u toe ʻomi ʻakinautolu foki mei he fonua ko ʻIsipite, mo tānaki ʻakinautolu mei ʻAsilia; pea te u ʻomi ʻakinautolu ki he fonua ko Kiliati, mo Lepanoni, pea ʻe ʻikai ha potu ʻe maʻu ke nau hao ai.
11 І при́йде по морі нещастя, і хвилі на морі ударить, і повисиха́ють усі глиби́ни Ріки́, — і буде пони́жена гордість Ашшу́ру, і від Єгипту віді́йметься бе́рло.
Pea ʻe ʻalu atu ia ʻi tahi ʻi he mamahi, pea ʻe taaʻi ʻae ngaahi peau ʻoe tahi, pea ʻe fakamōmoa ʻae ngaahi loloto ʻoe vaitafe: pea ʻe fakahifo ki lalo ʻae fielahi ʻo ʻAsilia, pea ʻe mole atu ʻae tokotoko ʻoe pule mei ʻIsipite.
12 І зміцню́ їх у Господі, і Йме́нням Його вони будуть ходити, говорить Господь!
Pea te u fakamālohi ʻakinautolu ʻia Sihova; pea te nau feʻaluʻaki fano ʻi hono huafa,” ʻoku pehē ʻe Sihova.

< Захарія 10 >