< До Тита 1 >

1 Павло́, раб Божий, а апо́стол Ісуса Христа, по вірі ви́браних Божих і пізна́нні правди, що за благоче́стям,
From Paul, a servant of God, and an apostle of Jesus Christ, on behalf of the faith of God’s chosen people, and their knowledge of that truth which makes for godliness
2 в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необма́нливий Бог, (aiōnios g166)
– and is based on the hope of eternal life, which God, who never lies, promised before the ages began, (aiōnios g166)
3 і ча́су свого з'явив Слово Своє в пропові́данні, що дору́чене було мені з наказу Спасителя нашого Бога, —
and has revealed at his own time in his message, with the preaching of which I was entrusted by the command of God our Savior.
4 до Тита, щирого сина за спільною ві́рою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!
To Titus, my true child in our shared faith: May God, the Father, and Christ Jesus, our Savior, bless you and give you peace.
5 Я для того тебе полиши́в був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настанови́в по містах, як тобі я звелів, —
My reason for leaving you in Crete was that you might put in order what had been left unfinished, and appoint church elders in the various towns, as I myself directed you.
6 коли хто бездога́нний, муж єдиної дружи́ни, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухня́ність.
They are to be of irreproachable character, faithful to their partners, whose children are believers in Christ and have never been open to the charge of being wild or unruly.
7 Бо єпи́скоп мусить бути бездоганний, як Божий доморя́дник, не самолюбний, не гнівли́вий, не п'яни́ця, не заводія́ка, не кори́сливий,
For a supervisor, as God’s steward, ought to be of blameless character – not arrogant or quick-tempered, not given to drunkeness, violence or shady money-making.
8 але гостинний до при́ходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стри́маний,
Instead, they should be hospitable, love what is good, self-controlled, upright, people of holy life and disciplined,
9 що трима́ється вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.
holding firmly to the trustworthy message as it has been taught – so that they may be able to encourage others by sound teaching, as well as to refute those who contradict it.
10 Багато бо є неслухня́них, марносло́вців, зводників, особливо ж з обрізаних, —
For there are many undisciplined persons who lead others astray with their nonsense, especially those of the group advocating the necessity of circumcision.
11 їм треба уста́ затуляти: вони ці́лі доми баламу́тять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудно́го.
They need to be kept quiet as they disrupt whole households by teaching what they ought not to teach, simply to make shameful financial gain.
12 Сказав один з них, їхній власний пророк: „Крітяни за́вжди брехливі, люті звірі, черева́ні ліниві“!
It was a Cretan – one of their own prophets – who said: ‘Cretans are always liars, evil beasts, and lazy gluttons.’ This statement is true.
13 Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були́,
Therefore rebuke them sharply, so that they may be sound in the faith,
14 і на юдейські байки́ не вважали, ані на нака́зи людей, що від правди відверта́ються.
and may pay no attention to Jewish legends, or to the directions of those who turn their backs on the truth.
15 Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечи́стилися і розум їхній, і сумління.
To those whose minds are pure, all things are ritually pure, but to those whose minds are tainted and unbelieving nothing is pure, as their minds and consciences are alike polluted.
16 Вони тве́рдять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі́ й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.
They claim to know God, but by their actions they deny him. They are detestable and disobedient and useless for any good work.

< До Тита 1 >