< До Тита 3 >

1 Нагадуй їм, щоб слухали вла́ди верховної та кори́лися їй, і до всякого доброго ді́ла готові були́,
تے یَتھا دیشادھِپاناں شاسَکانانْچَ نِگھْنا آجْناگْراہِنْشْچَ سَرْوَّسْمَے سَتْکَرْمَّنے سُسَجّاشْچَ بھَوییُح
2 щоб не зневажали ніко́го, щоб були́ не сварли́ві, а тихі, виявляючи повну ла́гідність усім лю́дям.
کَمَپِ نَ نِنْدییُ رْنِوِّرودھِنَح کْشانْتاشْچَ بھَوییُح سَرْوّانْ پْرَتِ چَ پُورْنَں مرِدُتْوَں پْرَکاشَیییُشْچیتِ تانْ آدِشَ۔
3 Бо колись були й ми нерозсудні, неслухня́ні, зве́дені, служили різним пожадли́востям та розкошам, жили в злобі та в за́здрощах, бридки́ми були, нена́виділи один о́дного.
یَتَح پُورْوَّں وَیَمَپِ نِرْبّودھا اَناجْناگْراہِنو بھْرانْتا نانابھِلاشاناں سُکھانانْچَ داسییا دُشْٹَتْویرْشْیاچارِنو گھرِنِتاح پَرَسْپَرَں دْویشِنَشْچابھَوامَح۔
4 А коли з'явилась благодать та люди́нолюбство Спасителя, нашого Бога,
کِنْتْوَسْماکَں تْراتُرِیشْوَرَسْیَ یا دَیا مَرْتّیاناں پْرَتِ چَ یا پْرِیتِسْتَسْیاح پْرادُرْبھاوے جاتی
5 Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були́, а з Своєї милости через обмиття відро́дження й обно́влення Духом Святим,
وَیَمْ آتْمَکرِتیبھْیو دھَرْمَّکَرْمَّبھْیَسْتَنَّہِ کِنْتُ تَسْیَ کرِپاتَح پُنَرْجَنْمَرُوپینَ پْرَکْشالَنینَ پْرَوِتْرَسْیاتْمَنو نُوتَنِیکَرَنینَ چَ تَسْماتْ پَرِتْراناں پْراپْتاح
6 Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,
سَ چاسْماکَں تْراتْرا یِیشُکھْرِیشْٹیناسْمَدُپَرِ تَمْ آتْمانَں پْرَچُرَتْوینَ ورِشْٹَوانْ۔
7 щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоє́мцями за надією на вічне життя. (aiōnios g166)
اِتّھَں وَیَں تَسْیانُگْرَہینَ سَپُنْیِیبھُویَ پْرَتْیاشَیانَنْتَجِیوَنَسْیادھِکارِنو جاتاح۔ (aiōnios g166)
8 Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевня́в, щоб ті, хто ввірував у Бога, дба́ли про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й кори́сне!
واکْیَمیتَدْ وِشْوَسَنِییَمْ اَتو ہیتورِیشْوَرے یے وِشْوَسِتَوَنْتَسْتے یَتھا سَتْکَرْمّانْیَنُتِشْٹھییُسْتَتھا تانْ درِڈھَمْ آجْناپَییتِ مَمابھِمَتَں۔ تانْییووتَّمانِ مانَویبھْیَح پھَلَدانِ چَ بھَوَنْتِ۔
9 Вистерігайсь нерозумних змага́нь, і родоводів, і спорів, і супере́чок про Зако́н, — бо вони некори́сні й марні́.
مُوڈھیبھْیَح پْرَشْنَوَںشاوَلِوِوادیبھْیو وْیَوَسْتھایا وِتَنْڈابھْیَشْچَ نِوَرْتَّسْوَ یَتَسْتا نِشْپھَلا اَنَرْتھَکاشْچَ بھَوَنْتِ۔
10 Люди́ни єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся,
یو جَنو بِبھِتْسُسْتَمْ ایکَوارَں دْوِرْوّا پْرَبودھْیَ دُورِیکُرُ،
11 знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив.
یَتَسْتادرِشو جَنو وِپَتھَگامِی پاپِشْٹھَ آتْمَدوشَکَشْچَ بھَوَتِیتِ تْوَیا جْنایَتاں۔
12 Як пришлю я до тебе Арте́ма або Тихи́ка, поква́пся прибути до мене в Нікопо́ль, бо думаю там перези́мувати.
یَداہَمْ آرْتِّماں تُکھِکَں وا تَوَ سَمِیپَں پْریشَیِشْیامِ تَدا تْوَں نِیکَپَلَو مَمَ سَمِیپَمْ آگَنْتُں یَتَسْوَ یَتَسْتَتْرَیواہَں شِیتَکالَں یاپَیِتُں مَتِمْ اَکارْشَں۔
13 Зако́нника Зи́ну та Аполло́са вишли ква́пливо вперед, щоб для них не забракло нічо́го.
وْیَوَسْتھاپَکَح سِینا آپَلُّشْچَیتَیوح کَسْیاپْیَبھاوو یَنَّ بھَویتْ تَدَرْتھَں تَو یَتْنینَ تْوَیا وِسرِجْییتاں۔
14 Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були́.
اَپَرَمْ اَسْمَدِییَلوکا یَنِّشْپھَلا نَ بھَوییُسْتَدَرْتھَں پْرَیوجَنِییوپَکارایا سَتْکَرْمّانْیَنُشْٹھاتُں شِکْشَنْتاں۔
15 Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благода́ть з вами всіма́! Амі́нь.
مَمَ سَنْگِنَح سَوّے تْواں نَمَسْکُرْوَّتے۔ یے وِشْواسادْ اَسْماسُ پْرِییَنْتے تانْ نَمَسْکُرُ؛ سَرْوّیشُ یُشْماسْوَنُگْرَہو بھُویاتْ۔ آمینْ۔

< До Тита 3 >