До Тита 2
1 А ти говори, що відповідає здоровій науці.
BUT speak thou the things which become sound doctrine:
2 Щоб старі чоловіки твере́зі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості.
that the elder men be sober, grave, discreet, sound in faith, in love, in patience.
3 Щоб старі жінки́ в своїм стані так само були, як належить святим, — не обмо́вниці, не відда́ні п'янству, навчали добра,
That the elder women also be sacredly becoming in their behaviour, not slanderers, not enslaved by much wine, teachers of propriety;
4 щоб навчали жіно́к молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,
that they instruct the young women to be discreet, to love their husbands, to love their children,
5 щоб були помірковані, чисті, господа́рні, добрі, слухня́ні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже Слово.
to be sober, domestic, good, obedient to their own husbands, that the word of God be not ill reported of.
6 Так само благай юнакі́в, щоб були помірковані.
The younger men in like manner exhort to be sober minded.
7 У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навча́нні непорушеність, повагу,
In all things approving thyself as a pattern of good works: in thy teaching, shewing integrity, gravity, incorruptibility,
8 слово здорове, неосу́дливе, щоб противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про нас.
sound discourse, incapable of confutation; that he who is in opposition may be confounded, having nothing faulty to say of you.
9 Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не пере́чили,
Let servants be subject to their own masters, in all things to be agreeable to them; not contradicting;
10 не крали, але виявляли всяку добру вірність, щоб у всьому вони прикрашали науку Спасителя нашого Бога.
not embezzling their property, but demonstrating all good fidelity; that they may adorn the doctrine of God our Saviour in all things.
11 Бо з'явилася Божа благода́ть, що спасає всіх людей,
For the grace of God which leads to salvation hath appeared unto all men,
12 і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадли́востей, жили́ помірковано та праведно, і побожно в тепе́рішнім віці, (aiōn g165)
instructing us, that denying ungodliness and worldly affections, we should live soberly and righteously, and godly in the present day; (aiōn g165)
13 і чекали блаженної надії та з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса,
expecting the blessed hope, and glorious appearing of our great God and Saviour Jesus Christ;
14 що Само́го Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззако́нства та очи́стити Собі людей ви́браних, у добрих ділах запопа́дливих.
who gave himself for us, that he might redeem us from all iniquity, and purify to himself a peculiar people, zealous of good works.
15 Оце говори та нагадуй, та з усяким нака́зом карта́й. Хай тобою ніхто не погорду́є!
These things speak and enjoin, and reprove with all authority. Let no man despise thee.
