Пісня над піснями 8
1 „О, коли б ти мені був за брата, що пе́рса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе, — і ніхто мені не докоря́в би!
Nenrera amima nenka ra hunka nagri nensarogama mani'nantesina, knare hisine. Na'ankure vahe'mo'za nenagazage'na korora osu, amne kagira antako nehuge'za mago kea osazasine.
2 Повела́ б я тебе й привела́ б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашни́м, со́ком грана́тових яблук своїх!
Nagra kavre'na rempima hunami'nea a' nenrera nompinka vusine. Haganentake mnazanteti eri havia hu'nea waini tina kamugenka nenanke'na, haganentake pomigreneti tinena kamugenka nasine.
3 Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!
Hoga kazanu naseni fitara ante harage hunenka, tamaga kazanu nanuki fanki hasine.
4 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, — нащо б споло́хали, й нащо б збудили любови, аж доки йому до вподо́би!“
Jerusalemi kumate a'nemota veamo'ma aravema hu antahintahia tazeri o'otinenunkeno kna fatgo'are egahie huta huvempa hiho.
5 „Хто вона, що вихо́дить із пустині, спира́ючися на свого коханого? Під яблунею я збуди́ла тебе, — там повила́ тебе мати твоя, там тебе повила́ твоя породи́телька!“
Ina mofamo ka'ma kokana atreno ne-eno, avesima nentea ne'mofo asumpina maserino ne-e? Mofamo'a huno, Negrera'ma atagu'ma nehuno kasegante'nea epoli zafa agafafima mani'nankena kavufga kazeri oti'noe.
6 „Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на раме́но своє, бо сильна любов, як смерть, за́здрощі неперемо́жні, немов той шео́л, — його жар — жар огню, воно по́лум'я Господа! (Sheol h7585)
Taferomofo avaza'a erigiankna hunka, tumoka'amofo agofetu navrenentenka asama nehiaza hunka kazampasanafina nagrike navrento. Na'ankure navesizamofo hankanavemo'a frizamofo hankavemo'ma hiaza huno tusi hankanaveti'ne. Navesizamo'a tusi hankanavetino matipima vahe'ma asenenteankna hu'ne. Navesizamo'a teve anefamo'ma hagana hagana'ma hiaza huno hagana hagana huno marenerie. (Sheol h7585)
7 Во́ди великі не зможуть згаси́ти коха́ння, ані рі́ки його не заллю́ть! Коли б хто давав за любов маєток увесь свого дому, то ним погорди́ли б зовсі́м!“
Avesizamofo tevea rama'a timo'a resura osuge, tima hageno esia timo'a avesizana erino vugara osu'ne. Hagi mago ne'mo'ma avesizama mika zago fenonteti'ma tesi'zama hanige'za, vahe'mo'za tusi kiza zokago ke huntegahaze.
8 „Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестри́чці в той день, коли сва́тати бу́дуть її? —
Nerasaro'a osi mofa mani'negeno, amima'amo'a oharage'ne. Hagi mago'a vahe'mo'zama a' erintegahune hu'zama hanageta, tagra nerasarona na'a huntegahune?
9 Якщо вона мур, — заборо́ло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері — обкладе́мо кедро́вою до́шкою їх“.
Hagi nersaro'ma kuma keginagna'ma huno maniresina, ana kegina agofetura silvareti zaza nona kita manineta kegava huntosine. Hagi agrama kafama maniresina, tagra sida zafagna huneta, kahantera ahekanirentosine.
10 „Я мур, мої ж пе́рса — як ба́шти, — тоді я була́ в його о́чах мов та, яка спо́кій прова́дить“.
Nagra kuma keginagna hu'nogeno, amini'amo'a za'za nonkna hu'ne. Hagi navesimanentoa ne'mo'a agrama nenageno'a tusiza huno ananke nakrura nehuno avesinante'ne.
11 „Виноградинка мав Соломон у Баал-Гамо́ні, виноградника він віддава́в сторожа́м, — щоб кожен прино́сив за плід його тисячу срі́бла.
Solomoni'a Ba'al-hamoni kumatera waini hoza ante'neanagi, ana waini hoza vahe'mo'za kegava hu'naze. Hagi ana hozama kegavama hu'neza zagoma troma nehaza vahe'mo'za hozama ante'za zafa rgama tagiza nona'a 1tauseni'a silva zago eme amitere hu'naze.
12 Але мій виногра́дник, що маю його, при мені! Тобі, Соломо́не, хай буде та тисяча, а сторожа́м його пло́ду — дві сотні!
Hianagi nagri waini hoza nagri su'ankina amigahuankino, Solomoni'a 1tausenia silva zagoa miza osegahie. Hianagi 200'a sekeli zagoreti hozama kegavama nehaza vahera mizana zamigahue.
13 О ти, що сидиш у садка́х, — друзі твої прислуха́ються до твого голосу: дай почути його і мені!“
Hozafima mani'namoka, nagrane nemaniza vahe'mo'za kagri kagerukura zamagesa ante'za nentahize. Hagi natrege'na kagerura antahi'neno.
14 „Утікай, мій коха́ний, і станься подібний до са́рни собі, чи до молодого оленя у бальза́мових го́рах!“
Navesima negantomoka gezeriema nehaza afi ve dia afumo'ma nehiaza nehunka, kasefa afi ve dia afumo'ma mananentake zama me'nea agonaramimpima vanoma nehiaza hunka ame hunka nagritega eno.
