Пісня над піснями 4
1 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хоро́ша! Твої оченя́тка, немов ті голу́бки, глядя́ть з-за серпа́нку твого́! Твої ко́си — немов стадо кіз, що хви́лями схо́дять з гори Гілеа́дської!
Mutan saok sik, kom kato na pwaye! Motom efal oana mutun sie wuleoa ye nuknuk minini afinyen motom. Aunsifom sroalsroal ac srosro oana un nani uh Ke ac putati fineol Gilead me.
2 Твої зу́бки — немов та отара овець пообстри́ганих, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплі́дної,
Wihsum fasrfasr oana sheep Ma tufahna kalkulla ac owola. Tia soko selos fulukla; Nufonna arulana fas, ac kais soko oasr lainya.
3 Твої гу́бки — немов кармази́нова нитка, твої у́стонька красні, мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм!
Ngoasrom oana sie ropin srusra; Arulana kato ke pacl kom kaskas uh. Likintupom srusrsrusrame ye nuknuk minini lisringyen motom an.
4 Твоя шия — немов та Давидова башта, на збро́ю збудо́вана: тисяча щитів повішена в ній, усе щити ли́царів!
Kwawom raraun ac fwel Oana tower lal David, Naweyukla ke soko ah in walwal ma oasr tausin mwe loang sripsripi kac.
5 Два пе́рса твої — мов ті двоє близнят молодих у газе́лі, що випа́суються між ліле́ями.
Titi lom uh oana gazelle fusr lukwa, Oana deer fak uh ke eltal mongo inmasrlon kiuf uh.
6 Поки день прохоло́ду навіє, а ті́ні втечуть, піду́ я собі на ту ми́ррину го́ру й на па́гірок ладану“.
Nga ac som ac muta fin inging in myrrh uh, Oayapa fin inging in mwe keng, Nwe ke na engyengsrik in lotu uh tuhme, Ac lohsr uh wanginla.
7 „Уся ти прекрасна, моя ти подру́женько, і пля́ми нема на тобі!
Kom su saoklana sik, kom arulana kato, Arulana fwel monum nufon!
8 Зо мною з Лівану, моя нарече́на, зо мною з Лівану ти пі́деш! Спогля́неш з вершини Ама́ни, з вершини Сені́ру й Гермо́ну, з лего́вища левів, з леопа́рдових гір.
Mutan su nga ako se, fahsru liki Fineol in acn Lebanon; Fahsru wiyu liki acn loessula Lebanon. Oatui liki Fineol Amana, Liki Eol Senir ac Eol Hermon, Fahsru liki acn ma lufin lion ac leopard oan we.
9 Забра́ла ти серце мені, моя се́стро, моя нарече́на, забра́ла ти серце мені самим о́чком своїм, разо́чком одне́ньким намиста свого!
Mutan su nga ako in payuk se, ngetnget se lom an Ac ah soko kom wulu an, Arulana usla insiuk!
10 Яке любе коха́ння твоє, о сестрице моя, нарече́на! Скільки ліпша любов твоя за вино, а запа́шність олив твоїх — за всі па́хощі!“
Mutan saok kiuk, Nga arulana pwar ke lungse lom uh. Lungse lom uh wo liki wain uh; Ono keng lom uh wo fohlo liki kain in mwe keng nukewa.
11 Уста твої кра́пають мед щільнико́вий, моя наречена, мед і молоко — під твоїм язичко́м, а па́хощ одежі твоє́ї — як ліва́нські ті па́хощі!“
Mutan saok sik, ngoasrom emwem oana honey; Loum oana milk ac honey nu sik. Nuknuk lom uh keng oana foulin sak cedar Lebanon me.
12 „Замкне́ний садок — то сестриця моя, наречена моя — замкне́ний садок, джерело́ запеча́тане.
Mutan se su arulana saok sik, el oana sie ima ma oan yen lukma, Sie ima kalkalyak, ac sie unon in kof kaul nu sin mwet saya,
13 Лоно твоє — сад грана́тових яблук з плодо́м доскона́лим, ки́при із на́рдами,
Yen sak uh kapak arulana wo we. Elos kapak oana ima in sak pomegranate, Ac oswe fahko su arulana wo. Pacl nukewa pus sunun sak keng inge: henna, nard,
14 нард і шафра́н, пахуча трости́на й кори́ця з усіма деревами ла́дану, ми́рра й ало́е зо всіма́ найзапашні́шими па́хощами,
Saffron, calamus, ac cinnamon, Ac kain in mwe keng nukewa. Myrrh ac aloes wi pac kap we Wi kain in ono ma arulana keng.
15 ти джерело́ садкове́, криниця живої води, та тієї, що пли́не з Лива́ну“!
Kof uh unonak ac aksroksrokye ima uh, Ac infacl srisrik sororror we, Ac kof uh asrma liki Fineol Lebanon.
16 „Прокинься, о вітре з півно́чі, і прили́нь, вітре з полу́дня, — повій на садок мій: нехай потечуть його па́хощі! Хай коха́ний мій при́йде до са́ду свого́, і нехай споживе́ плід найкращий його!“
Tukakek, Eng Epang me. Eng Eir me, tuhme nu ke ima luk; Nwakla yen engyen uh ke foul keng. Lela mukul se su saok sik in tuku nu ke ima lal Ac mongo ke fokinsak wolana we.
