< Пісня над піснями 3 >
1 „По но́чах на ложі своїм я шукала того́, кого́ полюбила душа моя. Шукала його, — та його не знайшла́.
L’Épouse. Sur ma couche, pendant les nuits, j’ai cherché celui que chérit mon âme; je l’ai cherché et ne l’ai pas trouvé.
2 Хай устану й нехай я пройду́ся по місті, хай на ву́лицях та на майда́нах того пошукаю, кого полюбила душа моя! Шукала його, — та його не знайшла́.
Je me lèverai, et je ferai le tour de la cité: dans les bourgs et les places publiques, je chercherai celui que chérit mon âme; je l’ai cherché et ne l’ai pas trouvé.
3 Спітка́ли мене сторожі́, що по місті прохо́дять. „Чи не бачили ча́сом того, кого полюбила душа моя?“
Elles m’ont rencontrée, les sentinelles qui gardent la cité: Celui que chérit mon âme, est-ce que vous ne l’avez pas vu?
4 Небагато пройшла я від них, — та й знайшла́ я того́, кого́ полю́била душа моя: схопи́ла його, — й не пустила його, аж по́ки його не ввела́ у дім неньки своєї, та в кімна́ту тієї, що в утро́бі носила мене!
Lorsque je les ai eu un peu dépassées, j’ai rencontré celui que chérit mon âme: je l’ai saisi et je ne le laisserai pas aller, jusqu’à ce que je l’introduise dans la maison de ma mère, et dans la chambre de celle qui m’a donné le jour.
5 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, щоб ви не споло́хали, щоб не збуди́ли любови, аж доки йому до вподо́би!“
L’Époux. Je vous conjure, filles de Jérusalem, par les chevreuils et les cerfs des campagnes, ne dérangez pas, et ne réveillez pas la bien-aimée, jusqu’à ce qu’elle-même le veuille.
6 „Хто вона, що вихо́дить із пустині, немов стовпи диму, оку́рена ми́ррою й ла́даном, всіля́кими па́хощами продавця?“
Les filles de Jérusalem. Quelle est celle-ci, qui monte par le désert comme une colonne de fumée d’aromates de myrrhe, d’encens, et de toutes sortes de poudres de parfums?
7 „Ось ло́же його, Соломонове, — шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!
Voici la couche de Salomon: soixante vaillants guerriers des plus vaillants d’Israël l’environnent,
8 Усі вони мають меча, усі вправні в бою́, кожен має свого меча при своєму стегні́ проти стра́ху нічно́го.
Tous portant des glaives et très habiles dans les combats; chacun a son glaive sur sa cuisse, à cause des craintes de la nuit.
9 Но́ші зробив собі цар Соломон із лива́нських дере́в:
Le roi Salomon s’est fait une litière de bois du Liban;
10 стовпці їхні зробив він із срі́бла, а їхне опертя́ — золоте, пурпуро́ве сиді́ння, їхня сере́дина ви́стелена коха́нням дочо́к єрусалимських!
Il en a fait les colonnes d’argent, le dossier d’or, le siège de pourpre: le milieu, il l’a couvert de ce qu’il y a de plus précieux à cause des filles de Jérusalem.
11 Підіть і побачте, о до́чки сіо́нські, царя Соломона в вінку́, що ним мати його увінча́ла його в день весілля його та в день радости серця його!“
Sortez et voyez, filles de Sion, le roi Salomon avec le diadème dont le couronna sa mère au jour de ses noces, et au jour de la joie de son cœur.