< Пісня над піснями 3 >

1 „По но́чах на ложі своїм я шукала того́, кого́ полюбила душа моя. Шукала його, — та його не знайшла́.
Sur ma couche, pendant la nuit, j'ai cherché celui que mon cœur aime; je l'ai cherché et je ne l'ai point trouvé.
2 Хай устану й нехай я пройду́ся по місті, хай на ву́лицях та на майда́нах того пошукаю, кого полюбила душа моя! Шукала його, — та його не знайшла́.
" Levons-nous, me suis-je dit, parcourons la ville, les rues et les places, cherchons celui que mon cœur aime. " Je l'ai cherché et je ne l'ai point trouvé.
3 Спітка́ли мене сторожі́, що по місті прохо́дять. „Чи не бачили ча́сом того, кого полюбила душа моя?“
Les gardes m'ont rencontrée, ceux qui font la ronde dans la ville: " Avez-vous vu celui que mon cœur aime? "
4 Небагато пройшла я від них, — та й знайшла́ я того́, кого́ полю́била душа моя: схопи́ла його, — й не пустила його, аж по́ки його не ввела́ у дім неньки своєї, та в кімна́ту тієї, що в утро́бі носила мене!
A peine les avais-je dépassés, que j'ai trouvé celui que mon cœur aime. Je l'ai saisi et je ne le lâcherai pas, jusqu'à ce que je l'aie introduit dans la maison de ma mère, et dans la chambre de celle qui m'a donné le jour. L'ÉPOUX.
5 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, щоб ви не споло́хали, щоб не збуди́ли любови, аж доки йому до вподо́би!“
Je vous en conjure, filles de Jérusalem, par les gazelles et les biches des champs, n'éveillez pas, ne réveillez pas la bien-aimée, avant qu'elle le veuille. LE CHŒUR.
6 „Хто вона, що вихо́дить із пустині, немов стовпи диму, оку́рена ми́ррою й ла́даном, всіля́кими па́хощами продавця?“
Quelle est celle-ci qui monte du désert, comme une colonne de fumée, exhalant la myrrhe et l'encens, tous les aromates des marchands? —
7 „Ось ло́же його, Соломонове, — шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!
Voici le palanquin de Salomon; autour de lui, soixante braves, d'entre les vaillants d'Israël;
8 Усі вони мають меча, усі вправні в бою́, кожен має свого меча при своєму стегні́ проти стра́ху нічно́го.
tous sont armés de l'épée, exercés au combat; chacun porte son épée sur sa hanche, pour écarter les alarmes de la nuit.
9 Но́ші зробив собі цар Соломон із лива́нських дере́в:
Le roi Salomon s'est fait une litière des bois du Liban.
10 стовпці їхні зробив він із срі́бла, а їхне опертя́ — золоте, пурпуро́ве сиді́ння, їхня сере́дина ви́стелена коха́нням дочо́к єрусалимських!
Il en a fait les colonnes d'argent, le dossier d'or, le siège de pourpre; au milieu est une broderie, œuvre d'amour des filles de Jérusalem.
11 Підіть і побачте, о до́чки сіо́нські, царя Соломона в вінку́, що ним мати його увінча́ла його в день весілля його та в день радости серця його!“
Sortez, filles de Sion, et voyez le roi Salomon, avec la couronne dont sa mère l'a couronné, le jour de ses épousailles, le jour de la joie de son cœur.

< Пісня над піснями 3 >