Пісня над піснями 2
1 „Я — саро́нська троя́нда, я доли́нна ліле́я!
I [am] [the] crocus of Sharon lily of the valleys.
2 Як ліле́я між те́реном, так подру́га моя поміж ді́вами!“
Like a lily between the thorns [is] so friend my between the daughters.
3 „Як та яблуня між лісови́ми дере́вами, так мій коханий поміж юнака́ми, — його ті́ні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебі́ння солодкий!
Like an apple tree among [the] trees of the forest [is] so lover my between the sons in shade his I desired and I sat and fruit his [was] sweet to palate my.
4 Він впровадив мене до виня́рні, а пра́пор його надо мною — любов!
He has brought me into [the] house of wine and standard his over me [is] love.
5 Підкріпіте мене виногра́довим пе́чивом, освіжі́ть мене яблуками, — бо я хвора з любови!
Sustain me with raisin-cakes refresh me with apples for [am] weak of love I.
6 Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!.
Left [hand] his [is] under head my and right [hand] his it embraces me.
7 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, — щоб ви не споло́хали, й щоб не збудили любови, аж доки йому́ до вподо́би!“
I adjure you O daughters of Jerusalem by gazelles or by [the] does of the field if you will awaken - and if you will arouse love until that it will please.
8 „Голос мого коханого! Ось він іде, ось він скаче гора́ми, по пагі́рках вистри́бує.
[the] sound of Lover my there! this [is] coming [is] leaping over the mountains [is] bounding over the hills.
9 Мій коханий подібний до са́рни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у ві́кна, заглядає у ґра́ти.
[is] like Lover my a gazelle or [the] fawn of the deer there! this [is] standing behind wall our [is] gazing from the windows [is] peering from the lattices.
10 Мій коханий озвався й промовив до мене: „Уставай же, подру́го моя, моя кра́сна, й до мене ходи́!
He answered lover my and he said to me arise yourself O friend my beautiful [one] my and come yourself.
11 Бо оце промину́ла пора дощова́, дощ ущу́х, перейшов собі він.
For there! (the winter *Q(K)*) it has passed the rain it has passed away it has gone itself.
12 Показались квітки́ на землі, пора солове́йка настала, і голос го́рлиці в нашому кра́ї луна́є!
The blossoms they have appeared in the land [the] time of pruning it has arrived and [the] sound of the turtle-dove it has been heard in land our.
13 Фіґа ви́пустила свої ранні плоди́, і розцвілі виногра́дини па́хощі ви́дали. Уставай же, подру́го моя, моя красна, й до ме́не ходи́!“
The fig tree it has ripened early figs its and the vines - blossom they have given forth odor arise (yourself *Q(K)*) O friend my beautiful [one] my and come yourself.
14 „Голубко моя у розщі́линах ске́льних, у бе́скіднім схо́вку, — дай побачити мені твоє ли́чко, дай почути мені голосо́к твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродли́ве!“
O dove my in [the] clefts of the rock in [the] hiding place of the steep place let see me form your cause to hear me voice your for voice your [is] sweet and form your [is] lovely.
15 „Ловіть нам лисиці, лисиня́та маленькі, що ушко́джують нам виногра́дники, виноградники ж наші — у цві́ті!
Seize for us foxes foxes small [which] ruin vineyards and vineyards our [are] blossom.
16 Мій коханий — він мій, я ж його́, він пасе між ліле́ями!
Lover my [belongs] to me and I [belong] to him who [is] grazing among the lilies.
17 Поки день прохоло́ду наві́є, а ті́ні втечу́ть, — вернись, мій коханий, стань подібний до са́рни чи до молодого оленя в паху́чих гора́х!“
Until that will breathe the day and they will flee the shadows turn be like yourself O lover my a gazelle or [the] fawn of the deer on [the] mountains of ravine[s].
