Пісня над піснями 2
1 „Я — саро́нська троя́нда, я доли́нна ліле́я!
I am the flower of the field, and the lily of the valleys.
2 Як ліле́я між те́реном, так подру́га моя поміж ді́вами!“
As the lily among thorns, so is my love among the daughters.
3 „Як та яблуня між лісови́ми дере́вами, так мій коханий поміж юнака́ми, — його ті́ні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебі́ння солодкий!
As the apple tree among the trees of the woods, so is my beloved among the sons. I sat down under his shadow, whom I desired: and his fruit was sweet to my palate.
4 Він впровадив мене до виня́рні, а пра́пор його надо мною — любов!
He brought me into the cellar of wine, he set in order charity in me.
5 Підкріпіте мене виногра́довим пе́чивом, освіжі́ть мене яблуками, — бо я хвора з любови!
Stay me up with flowers, compass me about with apples: because I languish with love.
6 Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!.
His left hand is under my head, and his right hand shall embrace me.
7 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, — щоб ви не споло́хали, й щоб не збудили любови, аж доки йому́ до вподо́би!“
I adjure you, O ye daughters of Jerusalem, by the roes, and the harts of the, fields, that you stir not up, nor make the beloved to awake, till she please.
8 „Голос мого коханого! Ось він іде, ось він скаче гора́ми, по пагі́рках вистри́бує.
The voice of my beloved, behold he cometh leaping upon the mountains, skipping over the hills.
9 Мій коханий подібний до са́рни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у ві́кна, заглядає у ґра́ти.
My beloved is like a roe, or a young hart. Behold he standeth behind our wall, looking through the windows, looking through the lattices.
10 Мій коханий озвався й промовив до мене: „Уставай же, подру́го моя, моя кра́сна, й до мене ходи́!
Behold my beloved speaketh to me: Arise, make haste, my love, my dove, my beautiful one, and come.
11 Бо оце промину́ла пора дощова́, дощ ущу́х, перейшов собі він.
For winter is now past, the rain is over and gone.
12 Показались квітки́ на землі, пора солове́йка настала, і голос го́рлиці в нашому кра́ї луна́є!
The flowers have appeared in our land, the time of pruning is come: the voice of the turtle is heard in our land:
13 Фіґа ви́пустила свої ранні плоди́, і розцвілі виногра́дини па́хощі ви́дали. Уставай же, подру́го моя, моя красна, й до ме́не ходи́!“
The fig tree hath put forth her green figs: the vines in flower yield their sweet smell. Arise, my love, my beautiful one, and come:
14 „Голубко моя у розщі́линах ске́льних, у бе́скіднім схо́вку, — дай побачити мені твоє ли́чко, дай почути мені голосо́к твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродли́ве!“
My dove in the clefts of the rock, in the hollow places of the wall, shew me thy face, let thy voice sound in my ears: for thy voice is sweet, and thy face comely.
15 „Ловіть нам лисиці, лисиня́та маленькі, що ушко́джують нам виногра́дники, виноградники ж наші — у цві́ті!
Catch us the little foxes that destroy the vines: for our vineyard hath flourished.
16 Мій коханий — він мій, я ж його́, він пасе між ліле́ями!
My beloved to me, and I to him who feedeth among the lilies,
17 Поки день прохоло́ду наві́є, а ті́ні втечу́ть, — вернись, мій коханий, стань подібний до са́рни чи до молодого оленя в паху́чих гора́х!“
Till the day break, and the shadows retire. Return: be like, my beloved, to a roe, or to a young hart upon the mountains of Bether.
