Пісня над піснями 1
1 Соломонова Пісня над піснями.
Cântarea Cântărilor, care este a lui Solomon.
2 „Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!
Să mă sărute cu sărutările gurii sale! Căci mai bună este dragostea ta decât vinul.
3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
Pentru că aromele miresmelor tale sunt plăcute, numele tău este ca mireasmă turnată, de aceea te iubesc fecioarele.
4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!
Trage-mă după tine! Vom alerga; împăratul m-a adus în camerele lui, ne vom veseli şi ne vom bucura în tine, ne vom aminti iubirea ta mai mult decât vinul; cei integri te iubesc.
5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!
Eu sunt neagră, dar [sunt] frumoasă, fiice ale Ierusalimului, ca şi corturile Chedarului, ca perdelele lui Solomon.
6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“
Nu vă uitaţi la mine că sunt neagră, pentru că soarele m-a privit; copiii mamei mele s-au mâniat pe mine; m-au făcut păzitoarea viilor, dar via mea nu am păzit-o.
7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“
Spune-mi, tu, cel pe care sufletul meu îl iubește, unde te hrănești, unde [îți] odihnești [turma] la amiază? Căci de ce aş fi ca una care se abate pe la turmele însoţitorilor tăi?
8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.
Dacă nu ştii, tu cea mai frumoasă dintre femei, mergi pe urmele turmei şi paşte-ţi iezii pe lângă corturile păstorilor.
9 „Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!
Te-am asemănat, iubita mea, cu nişte cai la carele lui Faraon.
10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!
Frumoşi sunt obrajii tăi cu rânduri de bijuterii, gâtul tău cu lănţişoare din aur.
11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“
Îţi vom face şiraguri de aur cu ţinte de argint.
12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.
În timp ce împăratul şade la masa lui, nardul meu îşi trimite mirosul.
13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!
Un mănunchi de mir îmi este preaiubitul meu; el se va întinde toată noaptea între sânii mei.
14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!
Preaiubitul meu îmi este ca un ciorchine de camfor în viile din En-Ghedi.
15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“
Iată, eşti frumoasă, iubita mea; iată, eşti frumoasă; ai ochii porumbiţei.
16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!
Iată, eşti frumos, preaiubitul meu, da, plăcut; de asemenea patul nostru este verde.
17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“
Bârnele casei noastre sunt cedrul, şi bolţile noastre din brad.
