Пісня над піснями 1
1 Соломонова Пісня над піснями.
A Canção das canções, que é de Salomão.
2 „Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!
Let ele me beija com os beijos de sua boca; pois seu amor é melhor do que o vinho.
3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
Seus óleos têm uma fragrância agradável. Seu nome é óleo derramado, portanto, as virgens o amam.
4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!
Leve-me com você. Vamos nos apressar. O rei me trouxe para seus quartos. Amigos Ficaremos felizes e nos regozijaremos com você. Louvaremos mais seu amor do que o vinho! Amado Eles têm razão em amá-lo.
5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!
Eu sou sombrio, mas adorável, vocês, filhas de Jerusalém, como as tendas de Kedar, como as cortinas de Salomão.
6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“
Não olhe para mim porque eu sou escuro, porque o sol me queimou. Os filhos de minha mãe estavam com raiva de mim. Eles me fizeram guardião dos vinhedos. Eu não guardei minha própria vinha.
7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“
Diga-me, você a quem minha alma ama, onde você pastoreia seu rebanho, onde os descansam ao meio-dia; por que eu deveria ser como alguém que está velado ao lado dos rebanhos de seus companheiros?
8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.
Se você não sabe, a mais bela entre as mulheres, seguir os rastros das ovelhas. Apascentem seus bodes jovens ao lado das tendas dos pastores.
9 „Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!
Eu comparei você, meu amor, a um corcel nas carruagens do faraó.
10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!
Suas bochechas são lindas com brincos, seu pescoço com cordões de jóias.
11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“
Nós lhe faremos brincos de ouro, com tachas de prata.
12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.
Enquanto o rei se sentava à sua mesa, meu perfume espalhou sua fragrância.
13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!
Minha amada é para mim um sachê de mirra, que fica entre meus seios.
14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!
My amado é para mim um conjunto de flores de hena dos vinhedos de En Gedi.
15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“
Eis que você é linda, meu amor. Eis que você é linda. Seus olhos são como pombas.
16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!
Eis que você é linda, minha amada, sim, agradável; e nosso sofá é verdejante.
17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“
As vigas de nossa casa são de cedro. Nossas balaústres são as primeiras.
