Рут 3
1 І сказала їй свекруха її Ноомі: „До́чко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочи́нку, що буде добре тобі.
Pea pehē ʻe Naomi ko ʻene faʻē ʻi he fono kiate ia, “ʻA ʻeku tama, ʻikai ʻoku lelei ʻeku kumi ʻae fiemālie kiate koe, koeʻuhi ke lelei ai kiate koe?
2 А тепер ось Бо́аз, наш ро́дич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде ві́яти ячмінь на току́.
Pea ko eni, ʻikai ko hota kāinga ʻa Poasi, ʻae kau kaunanga ʻoʻona naʻa ke ʻi ai? Vakai, ʻoku tapili paʻale ʻe ia he poōni ʻi he potu hahaʻanga.
3 А ти вмийся, і намасти́ся, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчи́ть їсти та пити.
Ko ia ke ke kaukauʻi koe, pea ke tākai koe, pea ʻai ho ngaahi kofu kiate koe, pea ke ʻalu hifo ki he potu hahaʻanga: kaeʻoua naʻa ke fakahā atu koe ki he tangata, kaeʻoua ke ʻosi ʻene kai mo inu.
4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти при́йдеш, і відкриєш прині́жжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити“.
Pea ka tokoto hifo ia, pea ʻe pehē, Ke ke vakai ki he potu ʻaia ʻoku tokoto ai ia, pea ke ʻalu ki ai, pea toʻo ʻae kafu mei hono vaʻe, pea ke tokoto hifo; pea ʻe fakahā ʻe ia kiate koe ʻaia te ke fai.”
5 А та відказала до неї: „Усе, що ти кажеш мені, я зроблю́“.
Pea pehē ʻe ia kiate ia, “Ko e meʻa kotoa pē ʻoku ke tala kiate au te u fai ia.”
6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.
Pea naʻe ʻalu hifo ia ki he potu hahaʻanga, pea ne fai ʻo hangē ko ia kotoa pē naʻe fekau ʻe heʻene faʻē ʻi he fono kiate ia.
7 А Бо́аз з'їв та випив, та й стало ве́село йому на серці, і прийшов він покластися біля копи́ці. А вона тихо прийшла, і відкрила його прині́жжя та й лягла.
Pea hili ʻae kai mo inu ʻa Poasi, pea kuo fiemālie lahi hono loto, naʻe ʻalu ia ke tokoto ʻi hono potu ʻoe fokotuʻunga uite: pea haʻu fakaʻeteʻete pe ia, pea toʻo ʻae kafu mei hono vaʻe, pea tokoto hifo ia,
8 І сталося опі́вночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у прині́жжі його!
Pea hoko ʻo tuʻuapō, pea pehē, Kuo manavahē ʻae tangata, pea tafoki ʻe ia ia, pea vakai, ʻoku tokoto ha fefine ki hono vaʻe.
9 І він сказав: „Хто ти?“А вона відказала: „Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич“.
Pea pehē ʻe ia, “Ko hai koe?” Pea pehē ʻe ia, “Ko au Lute ko hoʻo kaunanga ko ia ke ke ʻai ho kafu ki hoʻo kaunanga he ko e kāinga ofi koe.”
10 А він сказав: „Благословенна ти в Господа, до́чко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнака́ми, чи вони бідні, чи вони багаті.
Pea naʻe pehē ʻe ia, “ʻE hoku ʻofefine, Ke monūʻia koe ʻia Sihova: he kuo ke fakahā ʻae angaʻofa lahi ʻi he kimui ʻi he kamataʻanga, ko e meʻa ʻi he ʻikai te ke muimui ʻi he kau talavou, pē ko ha masiva pē ko e maʻumeʻa.
11 А тепер, до́чко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю́ тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чесно́тна!
Pea ko eni, ʻE hoku ʻofefine, ʻoua naʻa ke manavahē; te u fai kiate koe ʻaia kotoa pē ʻoku ke tokanga ki ai: he ʻoku ʻilo ʻe he kakai kotoa pē ʻo hoku matapā ko e fefine angalelei koe.
12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене.
Pea ko eni, ko e moʻoni ko ho kāinga ofi au: ka ʻoku ai ha kāinga ʻe taha ʻoku ofi lahi ʻiate au.
13 Ночуй цю ніч, а ра́нком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ра́нку“.
Tatali he poōni, pea ʻe pehē ʻi he ʻapongipongi, kapau te ne fai kiate koe ʻae ngāue ʻae kāinga, ʻoku lelei; tuku ia ke fai ʻae ngāue ʻae kāinga: pea kapau ʻe ʻikai fai ʻe ia ʻae ngāue ʻae kāinga kiate koe, pea te u fai ʻeau ʻae ngāue ʻae kāinga kiate koe; ʻoku moʻui ʻa Sihova: tokoto hifo ke ʻoua ke pongipongi.”
14 І лежала вона у прині́жжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один о́дного. А він сказав: „Нехай не пізнають, що жінка прихо́дила на тік“.
Pea naʻe tokoto ia ki hono vaʻe ke ʻoua ke pongipongi: pea tuʻu hake ia ʻi he taʻefaʻaʻilo ʻe ha taha ha taha. Pea pehē ʻe ia, Ke ʻoua naʻa ʻilo naʻe haʻu ha fefine ki he potu hahaʻanga.
15 І він сказав: „Дай хустку, що на тобі, і подерж її“. І держала вона її, а він відмі́ряв шість мір ячме́ню, і поклав на неї, та й пішов до міста.
Pea pehē ʻe ia foki, “ʻOmi kiate au ʻa ho kafu ʻaia ʻoku ʻiate koe, pea ke fakatali ia.” Pea ʻi heʻene fakatali ia, naʻa ne lingi ki ai ʻae fua paʻale ʻe ono, ʻo ne hilifaki ia kiate ia: pea naʻe ʻalu ia ki he kolo.
16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: „Як спра́ва, до́чко моя?“А вона розповіла́ їй усе, що зробив їй той чоловік.
Pea ʻi heʻene haʻu ki heʻene faʻē ʻi he fono, naʻe pehē ʻe ia, “Ko hai koe, ʻeku tama? Pea naʻa ne tala kiate ia ʻaia kotoa pē naʻe fai ʻe he tangata kiate ia.”
17 І сказала: „Ці шість мір ячме́ню він дав мені, бо сказав: Не приходь по́рожньо до своєї свекрухи“.
Pea pehē ʻe ia, naʻa ne tuku kiate au ʻae fua paʻale ʻe ono ni; he naʻa ne pehē kiate au, ʻoua naʻa ke ʻalu ngeʻesi pē ki hoʻo faʻē ʻi he fono.
18 А та сказала: „Почекай, моя до́чко, аж поки довідаєшся, як ви́паде справа, бо той чоловік не заспоко́їться, доки не викінчить цієї справи сьогодні“.
Pea pehē ʻe ia, “Ko ʻeku tama, ke ke nofo fiemālie pē, ke ʻoua ke ke ʻilo pe ngata fēfē ʻae meʻa ni: koeʻuhi ʻe ʻikai nofo noa pē ʻae tangata, kaeʻoua ke ne fakaʻosi ʻae meʻa ni he ʻaho ni.”
