Рут 1
1 I сталось за ча́су, коли судді судили, то був голод у Краю́. І пішов був чоловік з Юдиного Віфлеєму мешкати в моавських поля́х, він і жінка та двоє синів його.
當民長執政時代，國內發生了饑荒。有個人帶了他的妻子和兩個兒子，從猶大白冷到摩阿布鄉間去僑居。
2 А ім'я́ тому чоловікові Елімеле́х, а ім'я́ жінці його Ноомі́; і ім'я́ двох синів його — Махлон і Кілйон, ефратяни з Віфлеєму Юдиного. І прийшли вони на моавські поля́, та й залишилися.
這人名叫厄里默肋客，他的妻子名叫納敖米，他的兩個兒子：一個名叫瑪赫隆，一個名叫基肋雍，是猶大白冷厄弗辣大人。他們到了摩阿布鄉間，就住在那裏。
3 І помер Елімелех, муж Ноомі́, і зоста́лася вона та два їхні си́ни.
後來納敖米的丈夫厄里默肋客死了，留下了她和她的兩個兒子。
4 І взяли вони собі за жіно́к моаві́тянок, — ім'я́ одній Орпа́, а ім'я другій Рут. І сиділи вони там близько десяти літ.
他們都娶了摩阿布女子為妻：一個名叫敖爾帕，一個名叫盧德；他們在那裏大約住了十年。
5 І повмирали й вони обоє, Махлон та Кілйон. І позосталася та жінка по двох ді́тях своїх та по чоловікові своєму.
瑪赫隆和基肋雍二人有相繼去世，只剩下了那婦人，沒有兒子，以沒有丈夫。
6 І встала вона та невістки її, і вернулися з моавських піль, бо почула на моавському полі, що Госпо́дь згадав про наро́д Свій, даючи їм хліба.
於是她便與她的兩個兒媳打算從摩阿布鄉間起程回家，因為她在摩阿布鄉間聽說天主垂顧了他的百姓，賜給了他們食糧。納熬米勸兒媳回家
7 І вийшла вона з того місця, де була́ там, та оби́дві невістки з нею, та й пішли дорогою, щоб вернутися до Юдиного кра́ю.
當她和她的兩個兒媳，要從寄居的地方出發，取道回猶大故鄉的時候，
8 І сказала Ноомі́ до двох своїх невісток: „Ідіть, верніться кожна до дому своєї матері. І нехай Господь зробить із вами милість, як ви зробили з померлими та зо мною.
納熬米就對她的兩個兒媳說：「你們去罷! 各自回娘家去! 願上主恩待你們，如同你們待了死者和我一樣。
9 Нехай Господь дасть вам, — і ви зна́йдете відпочинок кожна в домі свого мужа!“І вона поцілувала їх, а вони підняли́ свій голос та плакали.
院上主賜你們在新夫家裏，各得安身! 」於是就吻了她們；她們便放聲大哭，
10 І вони сказали до неї: „ Ні, — з тобою ми ве́рнемось до народу твого!“
向她說：「我們要同你回到你的民族中去。」
11 А Ноомі́ сказала: „Вертайтеся, до́чки мої, — чого ви пі́дете зо мною? Чи я маю ще в утро́бі своїй синів, а вони стануть вам за чоловіків?
納敖米回答說：「我的女兒，你們回去罷! 為什麼要跟我去呢﹖難道我還能懷妊生子給你們做丈夫嗎﹖
12 Верніться, до́чки мої, ідіть, бо я занадто стара́, щоб бути для мужа. А коли б я й сказала: Маю надію, і коли б цієї ночі була з мужем, і також породила синів, —
我的女兒啊，你們回去罷! 你們走罷! 我已老了，不能再嫁人了；如說我尚又希望，今夜能嫁人，也懷妊生子，
13 чи ж ви чекали б їх, аж поки повироста́ють? Чи ж ви зв'язалися б з ними, щоб не бути замужем? Ні, до́чки мої, бо мені значно гірше, як вам, — бо Господня рука знайшла мене“.
你們又豈能等待他們長大，持身不嫁人﹖我的女兒啊! 不要這樣，有了你們我反而更苦，因為上主已伸出手來與我作對。」盧德追隨婆母
14 І підняли́ вони голос свій, і заплакали ще. І поцілувала Орпа свою свекру́ху, а Рут пригорну́лася до неї.
她們於是又放聲大哭。敖爾帕吻了自己的婆婆，便回自己的家鄉去了；盧德對婆母仍依依不捨。
15 І сказала Ноомі: „Ось зови́ця твоя вернулася до наро́ду свого та до богів своїх, — вернися й ти за зови́цею своєю!“
納敖米向她說：「看，你的嫂子已回她民族和她的神那裏去了，你也跟你的嫂子回去罷! 」
16 А Рут відказала: „Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди пі́деш ти, туди піду́ й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Наро́д твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог.
盧德答說：「請你別逼我離開你，而不跟你去。你到那裏去，我也要到那裏去；你住在那裏，我也住在那裏；你的民族，就是我的民族；你的天主，就是我的天主；
17 Де помреш ти, там помру й я, і там буду похована. Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою“.
你死在那裏，我也死在那裏，埋在那裏；若不是死使我與你分離，願上主罰我，重重罰我! 」
18 І побачила Ноомі́, що вона настоює йти за нею, і перестала вговорювати її.
納敖米見她執意要與自己同去，就不再勸阻她了。
19 І пішли вони вдвох, аж прийшли до Віфлеєму. І сталося, коли вони вхо́дили до Віфлеєму, то зашуміло все місто про них, і говорили: „Чи це Ноомі́?“
於是二人同行，來到了白冷。她們一到了白冷，全城的人都為她們所驚動。婦女們驚問說：「這不是納敖米嗎﹖」
20 А вона сказала їм: „Не кличте мене: Ноомі́, — кличте мене: Мара́, бо велику гірко́ту зробив мені Всемогу́тній.
她向她們說：「你們不要叫我納敖米，應叫我瑪辣，因為全能者待我好苦!
21 Я замо́жною пішла була, та порожньою вернув мене Господь. Чого кличете мене: Ноомі́, коли Господь свідчив проти мене, а Всемогутній послав мені горе?“
我去時富足，如今上主卻使我空空而回。上主責罰了我，全能者降禍於我，你們為什麼還叫我納敖米呢﹖」
22 І вернулася Ноомі́ та з нею моавітянка Рут, невістка її, що верталася з моавських піль. І прийшли вони до Віфлеєму на початку жнив ячме́ню.
納敖米同她的兒媳摩阿布女子盧德回來了，是從摩阿布鄉間回來的。她們來到白冷，正是開始收大麥的時候。
