< До римлян 8 >

1 Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,
There is therefore now no condemnation to those who are in Messiah Jesus.
2 бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.
For the law of the Spirit of life in Messiah Jesus has set you free from the law of sin and of death.
3 Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
For what the law could not do, in that it was weak through the flesh, God did, sending his own Son in the likeness of sinful flesh and for sin, he condemned sin in the flesh;
4 щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.
so that the requirement of the law might be fulfilled in us, who do not walk according to the flesh but according to the Spirit.
5 Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.
For those who live according to the flesh set their minds on the things of the flesh, but those who live according to the Spirit, the things of the Spirit.
6 Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,
For the mind set on the flesh is death, but the mind set on the Spirit is life and peace;
7 думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.
because the mind set on the flesh is hostile towards God, for it does not submit to God's law; indeed, it cannot.
8 І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.
And those who are in the flesh cannot please God.
9 А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
But you are not in the flesh but in the Spirit, if it is so that the Spirit of God dwells in you. But if anyone does not have the Spirit of Messiah, he does not belong to him.
10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
And if Messiah is in you, the body is dead because of sin, but the Spirit gives life because of righteousness.
11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
But if the Spirit of him who raised up Jesus from the dead dwells in you, he who raised up Messiah from the dead will also give life to your mortal bodies through his Spirit who dwells in you.
12 Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;
So then, brothers, we have no obligation to the flesh, to live after the flesh.
13 бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.
For if you live after the flesh, you must die; but if by the Spirit you put to death the deeds of the body, you will live.
14 Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
For as many as are led by the Spirit of God, these are sons of God.
15 бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“
For you did not receive the spirit of bondage again to fear, but you received the Spirit of adoption, by whom we cry, "Abba. Father."
16 Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.
The Spirit himself testifies with our spirit that we are children of God;
17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.
and if children, then heirs; heirs of God and fellow heirs with Messiah; if indeed we suffer with him, that we may also be glorified with him.
18 Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.
For I consider that the sufferings of this present time are not worthy to be compared with the glory which will be revealed to us.
19 Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,
For the creation waits with eager expectation for the sons of God to be revealed.
20 бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,
For the creation was subjected to futility, not of its own will, but because of him who subjected it, in hope
21 що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.
that the creation itself also will be delivered from the bondage of decay into the glorious freedom of the children of God.
22 Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.
For we know that the whole creation groans and suffers with labor pains together until now.
23 Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.
And not only this, but ourselves also, who have the first fruits of the Spirit, even we ourselves groan within ourselves, waiting for adoption, the redemption of our body.
24 Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?
For we were saved in hope, but hope that is seen is not hope. For who hopes for that which he sees?
25 А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.
But if we hope for that which we do not see, we wait for it with patience.
26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.
And in the same way, the Spirit also helps us in our weakness, for we do not know how to pray as we ought. But the Spirit himself makes intercession for us with inexpressible groanings.
27 А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.
And he who searches the hearts knows what is on the Spirit's mind, because he makes intercession for the saints in accordance with God.
28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
And we know that all things work together for good for those who love God, to those who are called according to his purpose.
29 Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.
For whom he foreknew, he also predestined to be conformed to the image of his Son, that he might be the firstborn among many brothers.
30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.
Whom he predestined, those he also called. Whom he called, those he also justified. Whom he justified, those he also glorified.
31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?
What then are we to say about these things? If God is for us, who can be against us?
32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?
He who did not spare his own Son, but delivered him up for us all, how would he not also with him freely give us all things?
33 Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.
Who could bring a charge against God's chosen ones? It is God who justifies.
34 Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.
Who is he who condemns? It is Messiah who died, and more than that, who was raised, who is at the right hand of God, who also makes intercession for us.
35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?
Who will separate us from the love of Messiah? Could oppression, or anguish, or persecution, or famine, or nakedness, or danger, or sword?
36 Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.
Even as it is written, "For your sake we are killed all day long. We were regarded as sheep to be slaughtered."
37 Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.
No, in all these things, we are more than conquerors through him who loved us.
38 Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,
For I am persuaded, that neither death, nor life, nor angels, nor rulers, nor things present, nor things to come, nor powers,
39 ні вишина́, ні глибина́, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!
nor height, nor depth, nor any other created thing, will be able to separate us from the love of God, which is in Messiah Jesus our Lord.

< До римлян 8 >