До римлян 6
1 Що ж скажемо? Позоста́немся в гріху́, щоб благодать примно́жилась? Зо́всім ні!
Que dirons-nous donc? Continuerons-nous à pécher, afin que la grâce abonde?
2 Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?
Qu'il n'en soit jamais ainsi! Nous qui sommes morts au péché, comment pourrions-nous encore y vivre?
3 Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?
Ne savez-vous pas que tous ceux d'entre nous qui ont été baptisés en Jésus-Christ ont été baptisés dans sa mort?
4 Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обно́вленні життя.
Nous avons donc été ensevelis avec lui par le baptême dans la mort, afin que, comme le Christ est ressuscité des morts par la gloire du Père, nous marchions nous aussi en nouveauté de vie.
5 Бо коли ми з'єдна́лися подо́бою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскре́сення,
En effet, si nous avons été unis à lui par la ressemblance de sa mort, nous participerons aussi à sa résurrection;
6 знаючи те, що наш давній чоловік розп'я́тий із Ним, щоб зни́щилось тіло гріхо́вне, щоб не бути нам більше рабами гріха,
sachant que notre vieil homme a été crucifié avec lui, afin que le corps du péché disparaisse, pour que nous ne soyons plus esclaves du péché.
7 бо хто вмер, той звільни́всь від гріха!
Car celui qui est mort est libéré du péché.
8 А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним бу́демо,
Or, si nous sommes morts avec le Christ, nous croyons que nous vivrons aussi avec lui,
9 знаючи, що Христос, воскре́снувши з мертвих, уже більш не вмирає, — смерть над Ним не панує вже більше!
sachant que le Christ, ressuscité des morts, ne meurt plus. La mort ne domine plus sur lui!
10 Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.
Car la mort dont il est mort, c'est pour le péché qu'il est mort une fois; mais la vie qu'il vit, c'est pour Dieu qu'il la vit.
11 Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.
Considérez donc vous aussi comme morts au péché, mais vivants pour Dieu en Jésus-Christ notre Seigneur.
12 Тож нехай не панує гріх у смерте́льному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадли́востей,
Ne laissez donc pas le péché régner dans votre corps mortel, afin que vous lui obéissiez dans ses convoitises.
13 і не віддавайте членів своїх гріхові за знаря́ддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші — Богові за знаря́ддя праведности.
De même, ne présentez pas vos membres au péché comme des instruments d'iniquité, mais présentez-vous à Dieu comme vivants d'entre les morts, et vos membres comme des instruments de justice à Dieu.
14 Бо хай гріх не панує над вами, — ви бо не під Законом, а під благода́ттю.
Car le péché ne dominera pas sur vous, puisque vous n'êtes pas sous la loi, mais sous la grâce.
15 Що ж? Чи бу́демо грішити, бо ми не під Законом, а під благода́ттю? Зо́всім ні!
Quoi donc? Pécherions-nous parce que nous ne sommes pas sous la loi mais sous la grâce? Qu'il n'en soit jamais ainsi!
16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на по́слух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, — або гріха на смерть, або послуху на праведність?
Ne savez-vous pas que, lorsque vous vous présentez comme des serviteurs et que vous obéissez à quelqu'un, vous êtes les serviteurs de celui à qui vous obéissez, soit du péché à la mort, soit de l'obéissance à la justice?
17 Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали́.
Mais grâces soient rendues à Dieu de ce que, alors que vous étiez esclaves du péché, vous avez obéi de tout votre cœur à la doctrine à laquelle vous avez été livrés.
18 А звільни́вшися від гріха́, стали рабами праведности.
Libérés du péché, vous êtes devenus esclaves de la justice.
19 Говорю́ я по-лю́дському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечи́стості й беззако́нню на беззако́ння, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освя́чення.
Je parle en termes humains à cause de la faiblesse de votre chair; car, de même que vous avez présenté vos membres comme asservis à l'impureté et à la méchanceté sur la méchanceté, de même maintenant présentez vos membres comme asservis à la justice pour la sanctification.
20 Бо коли були́ ви рабами гріха, то були вільні від праведности.
Car lorsque vous étiez esclaves du péché, vous étiez libres de la justice.
21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх — то смерть.
Quel fruit avez-vous donc porté en ce temps-là dans les choses dont vous avez maintenant honte? Car la fin de ces choses, c'est la mort.
