До римлян 6
1 Що ж скажемо? Позоста́немся в гріху́, щоб благодать примно́жилась? Зо́всім ні!
What then shall we say? Shall we continue in sin so that grace may increase?
2 Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?
Certainly not! How can we who died to sin live in it any longer?
3 Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?
Or aren’t you aware that all of us who were baptized into Christ Jesus were baptized into His death?
4 Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обно́вленні життя.
We were therefore buried with Him through baptism into death, in order that, just as Christ was raised from the dead through the glory of the Father, we too may walk in newness of life.
5 Бо коли ми з'єдна́лися подо́бою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскре́сення,
For if we have been united with Him like this in His death, we will certainly also be united with Him in His resurrection.
6 знаючи те, що наш давній чоловік розп'я́тий із Ним, щоб зни́щилось тіло гріхо́вне, щоб не бути нам більше рабами гріха,
We know that our old self was crucified with Him so that the body of sin might be rendered powerless, that we should no longer be slaves to sin.
7 бо хто вмер, той звільни́всь від гріха!
For anyone who has died has been freed from sin.
8 А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним бу́демо,
Now if we died with Christ, we believe that we will also live with Him.
9 знаючи, що Христос, воскре́снувши з мертвих, уже більш не вмирає, — смерть над Ним не панує вже більше!
For we know that since Christ was raised from the dead, He cannot die again; death no longer has dominion over Him.
10 Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.
The death He died, He died to sin once for all; but the life He lives, He lives to God.
11 Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.
So you too must count yourselves dead to sin, but alive to God in Christ Jesus.
12 Тож нехай не панує гріх у смерте́льному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадли́востей,
Therefore do not let sin reign in your mortal body so that you obey its desires.
13 і не віддавайте членів своїх гріхові за знаря́ддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші — Богові за знаря́ддя праведности.
Do not present the parts of your body to sin as instruments of wickedness, but present yourselves to God as those who have been brought from death to life; and present the parts of your body to Him as instruments of righteousness.
14 Бо хай гріх не панує над вами, — ви бо не під Законом, а під благода́ттю.
For sin shall not be your master, because you are not under law, but under grace.
15 Що ж? Чи бу́демо грішити, бо ми не під Законом, а під благода́ттю? Зо́всім ні!
What then? Shall we sin because we are not under law, but under grace? Certainly not!
16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на по́слух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, — або гріха на смерть, або послуху на праведність?
Do you not know that when you offer yourselves as obedient slaves, you are slaves to the one you obey, whether you are slaves to sin leading to death, or to obedience leading to righteousness?
17 Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали́.
But thanks be to God that, though you once were slaves to sin, you wholeheartedly obeyed the form of teaching to which you were committed.
18 А звільни́вшися від гріха́, стали рабами праведности.
You have been set free from sin and have become slaves to righteousness.
19 Говорю́ я по-лю́дському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечи́стості й беззако́нню на беззако́ння, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освя́чення.
I am speaking in human terms because of the weakness of your flesh. Just as you used to offer the parts of your body in slavery to impurity and to escalating wickedness, so now offer them in slavery to righteousness leading to holiness.
20 Бо коли були́ ви рабами гріха, то були вільні від праведности.
For when you were slaves to sin, you were free of obligation to righteousness.
21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх — то смерть.
What fruit did you reap at that time from the things of which you are now ashamed? The outcome of those things is death.
