До римлян 6
1 Що ж скажемо? Позоста́немся в гріху́, щоб благодать примно́жилась? Зо́всім ні!
What, then, shall we say? Shall we continue in sin that grace may abound?
2 Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?
It can not be. How shall we that are dead to sin, live any longer in it?
3 Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?
Know you not that as many of us as were immersed into Christ Jesus, were immersed into his death?
4 Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обно́вленні життя.
Therefore, we are buried with him, by immersion, into death, that as Christ was raised from the dead by the glory of the Father, so also we should walk in a new life.
5 Бо коли ми з'єдна́лися подо́бою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскре́сення,
For if we have become united to him by the likeness of his death, we shall certainly be united to him by the likeness of his resurrection;
6 знаючи те, що наш давній чоловік розп'я́тий із Ним, щоб зни́щилось тіло гріхо́вне, щоб не бути нам більше рабами гріха,
knowing this, that our former man has been crucified with him, in order that the sinful body may be deprived of its power, so that we should no longer serve sin:
7 бо хто вмер, той звільни́всь від гріха!
for he that is dead is freed from sin.
8 А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним бу́демо,
Now if we have died with Christ, we believe that we shall also live with him;
9 знаючи, що Христос, воскре́снувши з мертвих, уже більш не вмирає, — смерть над Ним не панує вже більше!
because we know that Christ, having been raised from the dead, dies no more; death has dominion over him no longer;
10 Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.
for, as it regards his dying, he, once for all, died to sin; but as it regards his living, he lives to God.
11 Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.
So also do you count yourselves as dead indeed to sin, but as living to God, in Christ Jesus our Lord.
12 Тож нехай не панує гріх у смерте́льному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадли́востей,
Therefore, let not sin reign in your mortal body so that you obey it;
13 і не віддавайте членів своїх гріхові за знаря́ддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші — Богові за знаря́ддя праведности.
and present not your members to sin, as instruments of unrighteousness: but present yourselves to God, as alive from the dead; and your members to God, as instruments of righteousness.
14 Бо хай гріх не панує над вами, — ви бо не під Законом, а під благода́ттю.
For sin shall not have dominion over you; for you are not under law, but under grace.
15 Що ж? Чи бу́демо грішити, бо ми не під Законом, а під благода́ттю? Зо́всім ні!
What then? Shall we sin, because we are not under law, but under grace? It can not be.
16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на по́слух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, — або гріха на смерть, або послуху на праведність?
Know you not, that to whom you present yourselves as servants to obey, his servants you are whom you obey, whether of sin that leads to death, or of obedience that leads to righteousness?
17 Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали́.
But thanks be to God, that though you were the servants of sin, yet you have obeyed from the heart the form of teaching, in which you have been instructed;
18 А звільни́вшися від гріха́, стали рабами праведности.
and being made free from sin, you have become the servants of righteousness.
19 Говорю́ я по-лю́дському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечи́стості й беззако́нню на беззако́ння, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освя́чення.
I speak of what is common among men, oil account of the weakness of your flesh: for as you have presented your members as servants to uncleanness, and to lawlessness, in order to lawlessness, so now present your members as servants to righteousness, in order to holiness.
20 Бо коли були́ ви рабами гріха, то були вільні від праведности.
For when you were the servants of sin, you were free with respect to righteousness.
21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх — то смерть.
What fruit, therefore, had you at that time, in those things of which you are now ashamed? For the end of those things is death.
