< До римлян 5 >

1 Отож, ви́правдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,
Therefore, having been pronounced righteous as the result of faith, let us enjoy peace with God through Jesus Christ, our Lord.
2 через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благода́ті, що в ній стоїмо́, і хва́лимось наді́єю слави Божої.
It is through him that, by reason of our faith, we have obtained admission to that place in God’s favor in which we now stand. So let us exult in our hope of attaining God’s glorious ideal.
3 І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпели́вість,
And not only that, but let us also exult in our troubles;
4 а терпеливість — до́свід, а досвід — надію,
for we know that trouble develops endurance, and endurance strength of character, and strength of character hope,
5 а надія не засоро́мить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.
and that hope never disappoints. For the love of God has filled our hearts through the Holy Spirit which was given us;
6 Бо Христос, коли ми були́ ще недужі, своєї пори помер за нечестивих.
seeing that, while we were still powerless, Christ, in God’s good time, died on behalf of the godless.
7 Бо навряд чи помре хто за праведника, ще бо за доброго може хто й відважиться вмерти.
Even for an upright person scarcely anyone will die. For a really good person perhaps someone might even dare to die.
8 А Бог дово́дить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були́ ще грішниками.
But God puts his love for us beyond all doubt by the fact that Christ died on our behalf while we were still sinners.
9 Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми ви́правдані.
Much more, then, now that we have been pronounced righteous by virtue of the shedding of his blood, will we be saved through him from the wrath of God.
10 Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасе́мося життя́м Його.
For if, when we were God’s enemies, we were reconciled to him through the death of his Son, much more, now that we have become reconciled, will we be saved by virtue of Christ’s life.
11 І не тільки це, але й хва́лимося в Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, що через Нього оде́ржали ми тепер прими́рення.
And not only that, but we exult in God, through Jesus Christ, our Lord, through whom we have now obtained this reconciliation.
12 Тому́ то, як через одно́го чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть в усіх людей через те, що всі згрішили.
Therefore, just as sin came into the world through one man, and through sin came death; so, also, death spread to all humanity, because every person has sinned.
13 Гріх бо був у світі й до Зако́ну, але гріх не ста́виться в прови́ну, коли немає Зако́ну.
Even before the time of the Law there was sin in the world; but sin cannot be charged against someone where no Law exists.
14 Та смерть панувала від Ада́ма аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив, подібно переступу Ада́ма, який є образ майбу́тнього.
Yet, from Adam to Moses, death reigned even over those whose sin was not a breach of a law, as Adam’s was. And Adam foreshadows the one to come.
15 Але не такий дар благода́ті, як пере́ступ. Бо коли за пере́ступ одно́го померло багато, то тим більш благода́ть Божа й дар через благода́ть однієї Люди́ни, Ісуса Христа, щедро спливли́ на багатьох.
But there is a contrast between Adam’s offense and God’s gracious gift. For, if by reason of the offense of the one man the whole human race died, far more were the loving kindness of God, and the gift given in the loving kindness of the one man, Jesus Christ, lavished on the whole human race.
16 І дар не такий, як те, що сталось від одно́го, що згрішив; бо суд за оди́н про́гріх — на о́суд, а дар благода́ті — на ви́правдання від багатьох про́гріхів.
There is a contrast, too, between the gift and the results of the one man’s sin. The judgment, which followed on the one man’s sin, resulted in condemnation, but God’s gracious gift, which followed on many offenses, resulted in a decree of righteousness.
17 Бо коли за пере́ступ одно́го смерть панувала через одно́го, то тим більше ті, хто приймає рясноту́ благода́ті й дар праведности, запанують у житті через одно́го Ісуса Христа.
For if, by reason of the offense of the one man, death reigned through that one man, far more will those, on whom God’s loving kindness and his gift of righteousness are lavished, find life, and reign through the one man, Jesus Christ.
18 Ось тому́, як через пере́ступ одно́го на всіх людей прийшов о́суд, так і через праведність Одно́го прийшло ви́правдания для життя на всіх людей.
Briefly then, just as a single offense resulted for all humanity in condemnation, so, too, a single decree of righteousness resulted for all humanity in that declaration of righteousness which brings life.
19 Бо як через непо́слух одно́го чоловіка багато-хто стали грішними, так і через по́слух Одно́го багато-хто стануть праведними.
For, as through the disobedience of the one man the whole human race was rendered sinful, so, too, through the obedience of the one, the whole human race will be rendered righteous.
20 Зако́н же прийшов, щоб збільши́вся пере́ступ. А де збільши́вся гріх, там зарясніла благодать,
Law was introduced in order that offenses might be multiplied. But, where sins were multiplied, the loving kindness of God was lavished the more,
21 щоб, як гріх панував через смерть, так само й благода́ть запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим. (aiōnios g166)
in order that, just as sin had reigned in the realm of death, so, too, might loving-kindness reign through righteousness, and result in eternal life, through Jesus Christ, our Lord. (aiōnios g166)

< До римлян 5 >