До римлян 4
1 Що ж, скажемо, знайшов Авраа́м, наш отець за тілом?
quid ergo dicemus invenisse Abraham patrem nostrum secundum carnem
2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу, та не в Бога.
si enim Abraham ex operibus iustificatus est habet gloriam sed non apud Deum
3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.
quid enim scriptura dicit credidit Abraham Deo et reputatum est illi ad iustitiam
4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку.
ei autem qui operatur merces non inputatur secundum gratiam sed secundum debitum
5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.
ei vero qui non operatur credenti autem in eum qui iustificat impium reputatur fides eius ad iustitiam
6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:
sicut et David dicit beatitudinem hominis cui Deus accepto fert iustitiam sine operibus
7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.
beati quorum remissae sunt iniquitates et quorum tecta sunt peccata
8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“
beatus vir cui non inputabit Dominus peccatum
9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“.
beatitudo ergo haec in circumcisione an etiam in praeputio dicimus enim quia reputata est Abrahae fides ad iustitiam
10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!
quomodo ergo reputata est in circumcisione an in praeputio non in circumcisione sed in praeputio
11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,
et signum accepit circumcisionis signaculum iustitiae fidei quae est in praeputio ut sit pater omnium credentium per praeputium ut reputetur et illis ad iustitiam
12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.
et sit pater circumcisionis non his tantum qui sunt ex circumcisione sed et his qui sectantur vestigia quae est in praeputio fidei patris nostri Abrahae
13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри.
non enim per legem promissio Abrahae aut semini eius ut heres esset mundi sed per iustitiam fidei
14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця.
si enim qui ex lege heredes sunt exinanita est fides abolita est promissio
15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу.
lex enim iram operatur ubi enim non est lex nec praevaricatio
16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам,
ideo ex fide ut secundum gratiam ut firma sit promissio omni semini non ei qui ex lege est solum sed et ei qui ex fide est Abrahae qui est pater omnium nostrum
17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе, “— перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.
sicut scriptum est quia patrem multarum gentium posui te ante Deum cui credidit qui vivificat mortuos et vocat quae non sunt tamquam ea quae sunt
18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“
qui contra spem in spem credidit ut fieret pater multarum gentium secundum quod dictum est sic erit semen tuum
19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу,
et non infirmatus fide consideravit corpus suum emortuum cum fere centum annorum esset et emortuam vulvam Sarrae
20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові,
in repromissione etiam Dei non haesitavit diffidentia sed confortatus est fide dans gloriam Deo
21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
plenissime sciens quia quaecumque promisit potens est et facere
22 Тому й „залічено це йому в праведність“.
ideo et reputatum est illi ad iustitiam
23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому,
non est autem scriptum tantum propter ipsum quia reputatum est illi
24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,
sed et propter nos quibus reputabitur credentibus in eum qui suscitavit Iesum Dominum nostrum a mortuis
25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого.
qui traditus est propter delicta nostra et resurrexit propter iustificationem nostram
