До римлян 4

1 Що ж, скажемо, знайшов Авраа́м, наш отець за тілом?

Quel avantage dirons-nous donc qu'Abraham, notre père, a obtenu selon la chair?

2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу, та не в Бога.

Car si Abraham a été justifié par les ouvres, il a sujet de se glorifier, mais non pas devant Dieu.

3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.

Car que dit l'Écriture? Abraham crut à Dieu, et cela lui fut imputé à justice.

4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

Or, le salaire de celui qui travaille, est regardé, non comme une grâce, mais comme une dette.

5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

Mais pour celui qui ne travaille point, mais qui croit en celui qui justifie le pécheur, sa foi lui est imputée à justice.

6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:

C'est ainsi que David exprime le bonheur de l'homme à qui Dieu impute la justice sans les ouvres:

7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

Heureux ceux dont les iniquités sont pardonnées, et les péchés couverts!

8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“

Heureux l'homme à qui le Seigneur n'imputera point le péché!

9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“.

Ce bonheur donc, n'est-il que pour les circoncis? Ou est-il aussi pour les incirconcis? car nous disons que la foi d'Abraham lui fut imputée à justice.

10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

Mais quand lui a-t-elle été imputée? Est-ce lorsqu'il a été circoncis, ou lorsqu'il ne l'était pas? Ce n'a point été après la circoncision, mais avant.

11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

Et il reçut le signe de la circoncision, comme un sceau de la justice de la foi qu'il avait eue, étant incirconcis; afin d'être le père de tous ceux qui croient quoique incirconcis; et que la justice leur fût aussi imputée;

12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

Et afin d'être aussi le père des circoncis, savoir, de ceux qui ne sont point seulement circoncis, mais encore qui suivent les traces de la foi, que notre père Abraham a eue avant d'être circoncis.

13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри.

En effet, la promesse d'avoir le monde pour héritage, n'a pas été faite à Abraham ou à sa postérité, par la loi, mais par la justice de la foi;

14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця.

Car si ceux qui sont de la loi sont les héritiers, la foi est anéantie, et la promesse est abolie.

15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу.

Car la loi produit la colère; en effet, où il n'y a point de loi, il n'y a point de transgression.

16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

C'est donc par la foi que nous sommes héritiers, afin que ce soit par grâce, et que la promesse soit assurée à toute la postérité, non seulement à celle qui est de la loi, mais aussi à celle qui est de la foi d'Abraham,

17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе, “— перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

Lequel (selon qu'il est écrit: Je t'ai établi pour être père de plusieurs nations) est notre père à tous devant Dieu, auquel il a cru, qui fait revivre les morts, et appelle les choses qui ne sont point, comme si elles étaient.

18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“

Espérant contre tout sujet d'espérer, il a cru qu'il deviendrait le père de plusieurs nations, selon ce qui avait été dit: Telle sera ta postérité.

19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу,

Et comme il n'était pas faible dans la foi, il n'eut point d'égard à ce que son corps était déjà amorti, puisqu'il avait près de cent ans; ni à ce que Sara n'était plus en âge d'avoir des enfants;

20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові,

Et il n'eut ni doute ni défiance à l'égard de la promesse de Dieu, mais il fut fortifié par la foi, et il donna gloire à Dieu,

21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

Étant pleinement persuadé que ce qu'il promet, il peut aussi l'accomplir.

22 Тому й „залічено це йому в праведність“.

C'est pourquoi cela lui fut imputé à justice.

23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому,

Or, ce n'est pas seulement pour lui qu'il est écrit que cela lui fut imputé;

24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

Mais c'est aussi pour nous, à qui cela sera aussi imputé, pour nous qui croyons en Celui qui a ressuscité des morts Jésus notre Seigneur,

25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого.

Lequel a été livré pour nos offenses, et qui est ressuscité pour notre justification.