До римлян 4
1 Що ж, скажемо, знайшов Авраа́м, наш отець за тілом?
What then will we say that Abraham, our forefather according to the flesh, found?
2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу, та не в Бога.
For if Abraham had been justified by works, he would have had a reason to boast, but not before God.
3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.
For what does the scripture say? “Abraham believed God, and it was counted to him as righteousness.”
4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку.
Now for him who works, what he is paid is not counted as a gift, but as what is owed.
5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.
But for him who does not work but instead believes in the one who justifies the ungodly, his faith is counted as righteousness.
6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:
David also pronounces blessing on the man to whom God counts righteousness without works.
7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.
He said, “Blessed are those whose lawless deeds are forgiven, and whose sins are covered.
8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“
Blessed is the man against whom the Lord will not count sin.”
9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“.
Then is this blessing pronounced only on those of the circumcision, or also on those of the uncircumcision? For we say, “Faith was counted to Abraham as righteousness.”
10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!
So how was it counted? When Abraham was in circumcision, or in uncircumcision? It was not in circumcision, but in uncircumcision.
11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,
Abraham received the sign of circumcision. This was a seal of the righteousness of the faith that he had already possessed when he was in uncircumcision. The result of this sign was that he became the father of all those who believe, even if they are in uncircumcision. This means that righteousness will be counted for them.
12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.
This also meant that Abraham became the father of the circumcision for those who are not only circumcised but also for those who follow in the steps of faith of our father Abraham before he was circumcised.
13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри.
For the promise to Abraham and to his descendants that he would be heir of the world did not come through the law but through the righteousness of faith.
14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця.
For if those who live by the law are to be the heirs, faith is made empty, and the promise is void.
15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу.
For the law brings about wrath, but where there is no law, there is no trespass.
16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам,
For this reason it is by faith, in order that the promise may rest on grace and be guaranteed to all of Abraham's descendants—not only to those who are under the law, but also to those who share the faith of Abraham. He is the father of us all,
17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе, “— перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.
as it is written, “I have made you the father of many nations.” Abraham was in the presence of him whom he trusted, that is, God, who gives life to the dead and calls the things that do not exist into existence.
18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“
In hope he believed against hope, that he would become the father of many nations, according to what he had been told, “So will your descendants be.”
19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу,
Without becoming weak in faith, he considered his own body as dead (because he was about a hundred years old)—and he considered the deadness of Sarah's womb.
20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові,
But because of God's promise, Abraham did not hesitate in unbelief. Instead, he was strengthened in faith and gave praise to God.
21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
He was fully convinced that what God had promised, he was also able to accomplish.
22 Тому й „залічено це йому в праведність“.
Therefore this was also counted to him as righteousness.
23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому,
Now it was not written only for his benefit, that it was counted for him.
24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,
It was written also for us, for whom it will be counted, we who believe in him who raised Jesus our Lord from the dead.
25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого.
This is the one who was delivered up for our trespasses and was raised for our justification.
